Найгрізніша сила категорії 87

З роками Беленюк трохи змінюється. Ні, його стиль і надалі залишається агресивним. Зрештою, у спортсмена з настільки багатим технічним арсеналом, з ідеальною атлетичною і функціональною підготовкою по-іншому й бути не може. Проте з’явилася в діях Жана та риса, якої раніше за ним не помічали, – солідність.

Свій шлях до вершини у ваговій категорії до 87 кг киянин розпочав з перемоги над чемпіоном світу-2017 і переможцем європейської першості-2018 Максимом Манукяном із Вірменії (5:1). У чвертьфіналі суперник був скромніший за титулами, але досвідченіший. Втім, з поляком Аркадіушем Кулиничем Беленюк проблем не мав – 9:1. У півфіналі Жан у прагматичному стилі здолав срібного призера чемпіонату Європи-2017 Радіка Кулієва з Білорусі (3:1).
Нарешті фінал і сутичка із, можливо, найбільш принциповим для Беленюка суперником – азербайджанцем Ісламом Аббасовим. Вже в першому періоді, збивши опонента в партер і провівши накат, українець повів 3:0. У другій трихвилинці він свою перевагу втримав і переміг 3:1. Аббасов виглядав деморалізованим і це важливо у світлі боротьби як за ліцензію на Ігри-2020 на вересневому чемпіонаті світу, так і власне в проекції олімпійського турніру, на який Жан поїде з єдиною метою – здобути «золото».
«Хочу висловити слова величезної подяки всім причетним до цієї перемоги, - сказав невдовзі після фінальної сутички Беленюк. – Найперше дякую своєму особистому тренеру Володимиру Шацьких. Половину цієї медалі можна сміливо віддати йому. Також не можу не згадати ще двох тренерів – Артура Дзигасова і Мурада Саргсяна. Вони завжди поруч. Не досяг би я нічого й без моїх перших тренерів Віталія Киселиці і Олексія Добровольського. Вони дали мені путівку в захопливий світ спорту».