Стати сильною конкуренткою

Переможниця в індивідуальній гонці 5-го етапу Кубка IBU в Арбері (Німеччина), срібна медалістка індивідуальної гонки Відкритого чемпіонату Європи в Раубічах (Білорусь), бронзова призерка в одиночній змішаній естафеті 2-го етапу Кубка IBU в Ріднауні (Італі) – такі здобутки Юлії Журавок нинішнього сезону. А головною нагородою став Малий кришталевий глобус IBU в індивідуальній дисципліні.


- Для мене це значна цифра, здається, за цей час я набралася досвіду і стала конкурентоспроможною спортсменкою.
До біатлону займалася легкою атлетикою, бігала на довгі дистанції досить непогано, навіть запрошували до збірної. А потім познайомилася з тренером Василем Васильовичем Кротом, котрий, побачивши мене на змаганнях, запропонував спробувати себе в біатлоні. Я не вміла ані стояти на лижах, ані стріляти. Він сказав, що це не проблема, навчить.


- Успішно виступаючи на юніорському рівні, я розуміла, що у мене є шанс потрапити до головної команди. У сезоні-2017/2018 я відчула, що можу боротися на вищому рівні. Виходила на старт і викладалася на повну силу, весь час додавала темп, не збавляла навіть на останньому колі.


- На Валю Семеренко. Вона багато працює, навіть перед змаганнями не відпочиває, настільки до себе вимоглива. У неї є чого повчитися. А ще захоплююся мамами в спорті: Віта Семеренко і Дар’я Домрачева, Марі Дорен-Абер – вони постійно на зборах зі своїми дітьми.


- Під час змагань, особливо в зимовий період, набагато простіше: пробігти гонку, зробити потім гімнастику, ввечері крос – і відпочинок. Більше з’являється вільного часу, можна поспілкуватися з рідними, займатися своїми справами. А от під час підготовчого періоду дуже складно: тренування, дотримання режиму сну й харчування, вільного часу майже немає.


- Трапляються такі моменти, гадаю, як і у всіх спортсменів, тому що кожний відчуває особливості свого організму.


- Раніше думала, що для мене немає різниці, а тепер розумію, що це не так. Мені подобаються перший і другий етапи.


- Минулого та позаминулого року чимало разів траплялися. Зараз впевненіше стою на ногах, зберігаю рівновагу на спусках. Цього сезону жодного разу не впала.


- Ні, тренуватися хочеться завжди.


- По-різному, трапляється, цілий день лежиш і нікуди не виходиш, тільки поїсти. Коли знесилена, хочеться просто відпочити, щоб ніхто не чіпав. А от коли є настрій, можемо піти на шопінг, до кафе, хтось плете, хтось читає.


- Будь-які змагання є цінним досвідом, у тому числі й невдалі гонки, коли залишають сили і буквально земля йде з-під ніг. Важливо подолати цей бар’єр, підбадьорити себе. На етапах Кубка світу я дуже багато від себе вимагаю: навколо стільки сильних спортсменок, хочеться не відставати. Добре, що є люди, котрі можуть заспокоїти, підтримати, сказати, що всьому свій час, головне здобути досвід.