Paris 2024
Спортивні баталії 2023 року
До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

Лауреати 2018 року

Лауреати 2018 року
За традицією, яку було започатковано 13 років тому, «Олімпійська арена» називає найкращих вітчизняних спортсменів року у власних оригінальних номінаціях.

Олімп


Нову сторінку в літописі українського зимового олімпійського спорту відкрив на XXIII Іграх у Пхьончхані Олександр Абраменко. Вперше чемпіоном Олімпіади у фристайлі став наш співвітчизник. Крім того, нагорода миколаївського спортсмена є першою золотою медаллю чоловіків-олімпійців за часи виступів України окремою командою.
На Іграх до групи лідерів Олександр увійшов з десятим результатом. Перед фіналами головними фаворитами вважали золотого і срібного призерів чемпіонату світу 2017 року – американця Джонатана Лілліса і китайця Ці Гуанпу. Український фристайліст стартував третім і з третім результатом потрапив до другого фіналу. На цій стадії змагань несподівано вилетіли з боротьби лідери, і до третього фіналу Абраменко пройшов з четвертим результатом. Все почалося з нуля. Наш спортсмен майже ідеально виконав складний стрибок – потрійне сальто з чотирма піруетами. Отримав високу оцінку 128,51. Після того, як кілька суперників «провалили» свої спроби, стало зрозуміло, що медаль у Олександра буде обов’язково. Питання було тільки стосовно гатунку нагороди. Залишався останній стрибок бронзового призера Олімпіади-2014 китайця Цзя Цзуньяна. В повітрі виконання виглядало еталонним, але приземлення не вдалося. У підсумку стрибок оцінили на 128,05. Золота медаль Олімпійських ігор-2018 – в Олександра Абраменка!

Тренер року


Успіх будь-якого спортсмена неможливий без підтримки близьких людей. Без сумніву, олімпійському чемпіону Пхьончхана-2018 Олександру Абраменку складно було б досягти тріумфу без наставника Енвера Аблаєва. Навіть у найскладніші моменти він вірив у підопічного. Золота олімпійська нагорода фристайліста рівною мірою належить і тренеру.
Згадуючи виступ Абраменка на Іграх, Аблаєв розповів про те, що забезпечило успіху: «Складний стрибок, який зіграв вирішальну роль, Сашко вперше виконав в умовах змагань у Пхьончхані. Ми готували той елемент, стрибали у воду на тренуваннях, але я навмисне не ставив його в програму змагань на етапах Кубка світу. Коли такий складний стрибок вперше виконується на змаганнях, спортсмен підходить до нього більш усвідомлено, краще налаштовується. Вставили його в програму саме на Іграх. Це був не ризик, а тактико-стратегічний план. І він матеріалізувався в золотій олімпійської медалі».
«Хто та людина, котра привела вас до найвищої спортивної нагороди?» Відповідаючи на це запитання, Олександр Абраменко назвав особистого наставника Юрія Кобельника і головного тренера олімпійської збірної України з фристайлу, учасника трьох Олімпіад Енвера Аблаєва.

Команда року


На чемпіонаті світу з академічного веслування, який проводився у вересні в болгарському Пловдиві, українська збірна здобула одну нагороду: бронзову медаль завоювала чоловіча четвірка парна.
До речі, українці є володарями світового рекорду в цій дисципліні. Він був встановлений на чемпіонаті світу 2014 р. в Амстердамі, де український «академічний квартет» став першим із часом 5.32,26. На жаль, після виступу в Нідерландах нашим хлопцям не вдавалося зійти на п’єдестал світової першості. Для цього знадобилося чотири роки.
У фінальному заїзді чемпіонату світу українська четвірка у складі Дмитра Михая, Сергія Гриня, Олександра Надтоки й Івана Довгодька лідирувала після стартових 500 м, але потім несподівано стався збій. Кілометрову відмітку веслувальники пройшли третіми, а 1500 м проминули шостими.
Проте хлопці зуміли сконцентруватися, знову налагодити роботу і викластися на завершальному етапі дистанції. Результат 5.37,28 дозволив їм знову увірватися до трійки найшвидших учасників фіналу, пропустивши вперед тільки італійців і австралійців.

Леді стабільність


Українські вболівальники звикли до того, що Олена Костевич протягом майже півтора десятка років стабільно привозить медалі з найпрестижніших міжнародних змагань з кульової стрільби. Звикли і до того, що вона першою з наших атлетів завойовує олімпійські ліцензії для країни. Нинішній сезон не став винятком.
Наприкінці минулого року чернігівчанка стала мамою, але від спортивної кар’єри відмовлятися не збиралася. Вже за три місяці після народження доньки зуміла вийти на найвищий пік форми: зібрала цілу колекцію медалей з етапів Кубка світу і відзначилася світовим рекордом на чемпіонаті Європи в Угорщині.
У вересні на чемпіонаті світу в південнокорейському Чханвоні разом з Олегом Омельчуком вона здобула «бронзу» в міксті (пневматичний пістолет на 10 м), а в особистому заліку виборола золоту медаль у стрільбі з пістолета на 25 м. У неймовірно гострій боротьбі у фіналі вона зуміла обійти Віталіну Бацарашкіну.
Разом з цією нагородою Олена Костевич відкрила рахунок українським путівкам на Олімпійські ігри 2020 року в Токіо. Вже потім спортсменка зізналася: в тому, що завоює олімпійську ліцензію, була впевнена. Якби не змогла на чемпіонаті світу, то на іншому ліцензійному старті здобула б обов’язково.

Найкраща ракетка


У жовтні перший номер жіночого тенісу України Еліна Світоліна виграла фінальний поєдинок на Підсумковому турнірі WTA в Сінгапурі. Таким чином, вона стала автором найгучнішої перемоги в історії українського тенісу. У головному матчі турніру українка переграла американку Слоан Стівенс. У першому сеті Світоліна поступилася 3:6, у другому досягла успіху – 6:2. Все вирішила третя партія.
З самого початку сету наша спортсменка вийшла вперед – 3:0. Це шість виграних геймів поспіль! Далі гра перейшла в боротьбу нервів. У Стівенс відкрилося друге дихання, і вона зуміла зробити зворотний брейк.
На щастя, на своїй подачі американка діяла вже не так впевнено. І до кінця поєдинку українка не дала приводу засумніватися у своєму заслуженому успіху. Вигравши партію 6:2, Еліна поставила переможну крапку в матчі.
Для наших майстрів ракетки це унікальне досягнення: зіграти п’ять матчів на престижному турнірі і здобути п’ять перемог над найкращими тенісистками світу – по-справжньому блискучий успіх!
Нагадаємо, що раніше головними досягненнями українського тенісу були фінал Ролан Гаррос і півфінал Підсумкового турніру ATP Андрія Медведєва.
Торік Еліна Світоліна завершила сезон шостим номером рейтингу WTA, а нині завдяки перемозі в Сінгапурі закінчила рік у статусі четвертої ракетки світу.

Мультимедаліст


У серпні три нагороди чемпіонату Європи в шотландському Глазго завоював 21-річний плавець Михайло Романчук. У його активі золоті медалі на дистанціях 400 і 800 м вільним стилем, і срібна – в запливі на 1500 м.
Медаль будь-якого гатунку має високу ціну, оскільки їй передує тяжка праця спортсмена і тренера. Проте особливо порадувало Михайла «золото» в запливі на 800 м, адже тут йому вдалося випередити таких знаменитих майстрів водної доріжки, як італієць Грегоріо Пальтріньєрі і німець Флоріан Веллброк. Ще дуже потішило те, що ця дистанція тепер входитиме до програми Олімпіад. Таким чином, на чемпіонаті Європи Романчуку вдалося досягти успіху в трьох олімпійських дисциплінах. Але зупинятися, підкреслює плавець, не можна, адже в спорті доводити, що ти найсильніший, треба постійно протягом багатьох років.
Тепер усі думки і робота плавця з Рівного підпорядковані підготовці до Ігор-2020 – наступного року він вступить в боротьбу за олімпійські ліцензії. Що стосується пріоритетних для Михайла дисциплін, то в Токіо він налаштовується плисти передусім дистанцію 1500 м. Але остаточно планує визначитися після чемпіонату світу наступного року.

Прорив року


Так сталося, що збірної України з важкої атлетики не було серед учасників тогорічного чемпіонату світу. Але «повернення» на поміст виявилося успішним: титул віце-чемпіона світової першості завоював Дмитро Чумак.
На чемпіонаті світу в Ашгабаді, виступаючи у ваговій категорії до 102 кг, український важкоатлет зробив хет-трик. У поштовху з результатом 217 кг він став другим, а в ривку – третім, підкоривши штангу вагою 176 кг. За сумою двох вправ (393 кг) Дмитро завоював срібну медаль.
Навіть до початку чемпіонату Чумак мав внутрішнє відчуття, що вже розпочав боротьбу, мало не фізично її відчував. Ще взимку – на початку підготовки – був упевнений, що в Ашгабаді стоятиме на п’єдесталі.
Боротьба на важкоатлетичному мундіалі була неймовірно гострою, але нашому атлету вона доставила справжнє задоволення. Завоювати срібну медаль у таких умовах удвічі приємніше. Дмитро сподівається, що на чемпіонаті світу 2019-го виступить ще краще. Це буде цілком логічно, адже 2015-го на ЧС він виборов «бронзу», нині – «срібло». Тож наступного разу прагне завоювати «золото» – для повного комплекту.

Воля до перемоги


Найвищим досягненням українських борців цьогоріч стала золота медаль чемпіонату світу, завойована львів’янкою Аллою Черкасовою. У драматичному фіналі проти суперниці з Франції вона, програючи, неймовірним зусиллям волі зуміла переломити хід поєдинку і виграти його.
У своїй першій сутичці чемпіонату світу в Будапешті Черкасова перемогла з рахунком 10:0 срібну призерку Олімпіади-2016 білоруску Марію Мамашук.
У чвертьфіналі впевнено впоралася з болгаркою Вікторією Івановою-Бобевою – 4:0.
А в півфіналі зупинила чинну чемпіонку Азії китаянку Фен Чжоу, вигравши у неї 12:8.
У вирішальній зустрічі нашій спортсменці протистояла одна з найталановитіших борчинь у світі 20-річна Комба Селена Фанта Ларрок. Вона успішно атакувала українку, і перший період завершився на її користь – 4:0. Але навіть у такій майже безнадійній ситуації Черкасова не здалася. У другому періоді вона зуміла змінити хід поєдинку. Пройшовши в ноги суперниці, блискуче провела прийом схресним захватом і прокотила суперницю по килиму шість разів! До кінця сутички Ларрок намагалася повернути втрачені позиції, але безуспішно. Підсумковий рахунок зустрічі – 15:10 на користь українки. Алла Черкасова – чемпіонка світу!

Підтвердження авторитету


Віце-чемпіон Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро, чемпіон світу 2015 року в особистій першості, багаторазовий призер міжнародних змагань – усе це перший номер українського сучасного п’ятиборства Павло Тимощенко. І цьогоріч у Мехіко в дуже складних гірських умовах він довів, що, як і раніше, є одним з найсильніших п’ятиборців планети.
Змагальну дистанцію на світовій першості Тимощенко подолав так: фехтування – 21 перемога і 14 поразок, плавання – кращий особистий час в сезоні 2.06,68, конкур – три повали.
І ось, нарешті, останній вид – «комбайн», або «лазер-ран». Українець вийшов на дистанцію шостим. Припустившись мінімуму промахів на вогневому рубежі, на останнє коло пішов першим. Британець Джеймс Кук і француз Валентен Прад зуміли обійти нашого атлета, але третього місця київський п’ятиборець не віддав нікому: Павло Тимощенко – бронзовий призер чемпіонату світу!
Сьогодні головна мотивація для спортсмена залишається тією самою, що і раніше, – завоювати титул олімпійського чемпіона. Це найвища вершина, якої тільки можна прагнути, мрія кожного.

Світова суперсенсація


Коли торік київська школярка Дар’я Білодід виграла дорослий чемпіонат Європи з дзюдо, це цілком обгрунтовано назвали сенсацією. Та, як виявилося, попереду чекала суперсенсація: у вересні нинішнього року 17-річна вихованка столичного клубу «Юний спартаківець» перемогла на чемпіонаті світу в Баку. Завоювавши «золото», вона стала наймолодшою чемпіонкою світу в історії дзюдо.
На шляху до найвищої сходинки п’єдесталу Дар’я змусила капітулювати дуже досвідчених, титулованих суперниць. Зокрема, у півфінальному поєдинку вона здолала олімпійську чемпіонку Ріо-де-Жанейро аргентинку Паулу Парето. А у вирішальній сутичці за «золото» юна дзюдоїстка перемогла чинну чемпіонку світу японку Фуну Тонако.
За місяць наша феноменальна спортсменка виграла ще й молодіжний чемпіонат світу, який проводився у Нассау (Багамські острови).
Говорячи про свою формулу успіху, Дар’я Білодід підкреслює, що треба багато наполегливо працювати. На її думку, талант у цій формулі складає лише один відсоток, а 99 відсотків – робота.