До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Писати нову історію

Бачинська Анастасія
Якщо без українських чоловіків у трійці призерів у спортивній гімнастиці в останні роки не обходилися жодні великі змагання, то за нагородами представниць прекрасної статі український вболівальник встиг скучити. Востаннє наші дівчата сходили на олімпійський п’єдестал пошани ще в Атланті-1996. А на Юнацьких олімпійських іграх у нас взагалі не було нагород...

Бачинська Анастасія

  • «Освіта», ДЮСШ № 1, м. Тернопіль.
  • Народилася 4 серпня 2003 р.
  • Зріст – 154 см, вага – 43 кг.
  • Майстер спорту.
  • Учениця Київського Олімпійського коледжу ім. Івана Піддубного, 10-й клас.
  • Перший тренер – Тетяна Геращенко.
  • Чемпіонат України-2017, 2018 серед юніорів – 1-ше місце (багатоборство).
  • Чемпіонка Всесвітньої гімназіади-2018 (багатоборство, опорний стрибок, вправи на колоді).
  • ЮОІ-2018 – 3-тє місце (багатоборство, вільні вправи).
  • Тренер – Ганна Лев.
  • Хобі – малювання.
  • Життєвий девіз: «Тільки вперед!»
15-річна тернополянка, учениця Ганни Лев, блискуче виступила у кваліфікації, очоливши залік у багатоборстві та увійшовши до трійки найсильніших в кожному з чотирьох видів програми. Не все складалося безхмарно далі, зрештою і суперниці теж були нівроку. Але в терміналі «D» столичного аеропорту «Бориспіль» Анастасія Бачинська з’явилася з двома бронзовими медалями на шиї (завойованих у багатоборстві і вільних вправах) - і одразу потрапила до обійм своєї мами.
- Приїзд мами став для мене сюрпризом, - ледве стримувала сльози щаслива, але дуже втомлена дворазова бронзова медалістка ЮОІ-2018 Настя Бачинська.

Після кваліфікації вас почали вважати чи не головним фаворитом змагань, як почувалися у цій новій для себе ролі?

- Я розуміла, що основні змагання попереду. Тим більше, що у фіналі боротьба розпочиналася з нуля. Це було нелегко, але я намагалася бути максимально зібраною і у мене це вийшло, не на всіх снарядах, щоправда, але на деяких вийшло. Тож у підсумку я привезла додому дві нагороди.

Одразу після завершення змагань ви сказали, що «бронза» у вільних вправах для вас дорожча, ніж нагорода такого ж гатунку в багатоборстві, хоча саме воно, здавалося б, вважається найпрестижнішим у гімнастиці. Чому?

- У багатоборстві я думала про кожний снаряд потроху, і в підсумку так і вийшло: тут трішки, там трішки, плюс хвилювання - і мені не вдалося показати той результат, на який я була здатна. Коли ж я виходила робити вільні вправи у фіналі, мені вдалося абстрагуватися від усього, що було раніше, зокрема від того, що не змогла втрутитися у боротьбу за медалі на колоді, брусах і в опорному стрибку. Я думала про те, як добре виступити, уникнути помилок, сподобатися публіці та ще раз підтвердити високий рівень української гімнастики. Але найголовніше, у вільних вправах мені нарешті вдалося самій отримати задоволення від свого виступу, я виклалася на сто відсотків, це був шалений драйв, а потім море емоцій, коли я зрозуміла, що виборола ще одну «бронзу».

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Марія
МЕДВЕДЄВА