До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

На висоті!

Лискун Софія
16-річну Софію Лискун з Луганська вважали однією з фавориток змагань зі стрибків у воду в олімпійському Буенос-Айресі. До аргентинської столиці вихованка Іллі Целютіна прилетіла у якості віце-чемпіонки світу серед юніорів-2016 (група Б), маючи у своєму активі дві нагороди дорослих чемпіонатів Європи («бронзу» у синхронних стрибках з вишки 10 м з Валерією Люлько, Київ-2017; «золото» у команді з Олегом Колодієм, Едінбург-2018), а також командне «срібло» етапу Кубка світу, що проводився на початку літа в Китаї.

Лискун Софія

  • Луганська обл.
  • Народилася 7 лютого 2002 р.
  • Зріст – 165 см, вага – 55 кг.
  • Майстер спорту міжнародного класу.
  • Учениця Луганського обласного ліцею-інтернату фізичної культури і спорту, 11-й клас.
  • Перший тренер – Андрій Ширідега.
  • ЧЄ-2017 – 3-тє місце (синхронні стрибки з вишки).
  • ЧЄ-2017 серед юніорів – 1-ше місце (синхронні стрибки з вишки).
  • ЧУ-2018 серед юніорів – 1-ше місце (індивідуальні стрибки з вишки).
  • ЮОІ-2018 – 2-ге місце (індивід. стрибки з вишки), 3-тє місце (змішані командні змагання).
  • Тренер – Ілля Целютін.
  • Хобі – читання.
  • Життєвий девіз: «Будь кращим!»
Програма в учениці Луганського обласного ліцею-інтернату фізичної культури і спорту одна з найскладніших у світі, але її потрібно було виконати так, аби переконати суддів у тому, що вона гідна п’єдесталу Юнацької олімпіади. Софії це вдалося: спочатку вона з сумою 406,10 бала здобула «срібло» в індивідуальних стрибках з вишки 10 м, поступившись лише неперевершеній Лінь Шань з Китаю (466,50), а згодом зійшла на третю сходинку в інтернаціональних командних змаганнях разом з росіянином Русланом Терновим.

Ви одна з небагатьох учасниць олімпійського турніру у стрибках у воду, хто до цього мав досвід участі в дорослих стартах, навіть у чемпіонаті світу. Наскільки це допомагало вам?

- Я не знаю, як інші спортсмени налаштовуються на змагання, але я така людина, що до усіх стартів підходжу однаково відповідально. Тож якогось особливого мандражу на Іграх не відчувала. Того дня, коли нарешті настала моя черга виступати, я встала зранку як зазвичай, потренувалася, а потім дивлюся – вже змагання розпочинаються.

У кваліфікації на коронній вишці вам не надто вдався заключний стрибок програми «два з половиною оберти авербах», чи не було перед його виконанням у фіналі додаткового хвилювання?

- Аж ніяк, справа у тому, що у кваліфікації ми стрибаємо не лише довільну програму, а й обов’язкову. Тож змагання тривають дуже довго. Швидше за все, це втома так дала про себе знати. У фіналі я була сконцентрована від першого до останнього стрибка. Краще за все мені вдалися «гвинти», але вони в принципі у мене найстабільніші, адже я їх вже давно стрибаю.

Ви бачили по ходу змагань, що китайська спортсменка відірвалася, а між вами та представницями Мексики і Малайзії точиться запекла боротьба за решту місць на п’єдесталі?

- Ні, у мене є правило - не дивитися на табло в процесі змагань, тільки після завершення. Тож коли побачила навпроти свого прізвища цифру «2», перше, що спало на думку: «Це що, жарт такий?»

Як перемогти китайських стрибунів?

- Китайські спортсмени, звичайно, незрівнянні, але всім людям властиво помилятися, ми це побачили на прикладі змагань юнаків, зокрема невдалого виступу на трампліні і лише другого місця на вишці Лянь Цзюньцзе.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Марія
МЕДВЕДЄВА