До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Стрімкий фініш

Тищенко Іван
Чемпіоном серед веслувальників-академістів в одиночному розряді став Іван Тищенко. Спортсмен із Черкас пройшов кваліфікацію з п’ятим результатом, а всі наступні заїзди виграв. Фінал Тищенко завершив упевнено, не залишивши жодних шансів суперниками з Австралії, Білорусі й Перу.

Тищенко Іван

  • «Динамо», м. Черкаси.
  • Народився 20 вересня 2000 р.
  • Зріст – 197 см, вага – 85 кг.
  • Кандидат у майстри спорту.
  • Курсант Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля, 1-й курс.
  • Чемпіон України серед юніорів на дистанції 2000 м (2016-2018 рр.).
  • III ЮОI-2018 – 1-ше місце.
  • Тренер – Михайло Гуленко.
  • Хобі – спорт, музика, кінологія.
  • Життєвий девіз: «Менше слів, більше діла!»
Скільки часу у вас зайняла підготовка до Юнацької олімпіади

– Безпосередньо до Ігор готувалися близько чотирьох місяців: у травні вирішилася доля путівки на мою користь. Неймовірно був радий, адже поїхати на такі старти до Аргентини – мрія будь-якого молодого спортсмена. Уже на турнірі познайомився з моїми суперниками. Раніше мені не доводилося з ними зустрічатися, можна сказати, що кожен з них був для мене «темною конячкою».

Після п’ятого місця у кваліфікації, вас, напевно, не вважали фаворитом? Можна уявити, який фурор ви зчинили в головних заїздах! За рахунок чого вдалося обійти суперників? Якась особлива тактика?

– Жодної особливої тактики не було, просто втілилася в результат тривала серйозна підготовка і величезне бажання перемогти: я заздалегідь налаштовував себе на здобуття медалі. Коли вирушав до Буенос-Айреса, мріяв про те, аби мені вдалося продемонструвати все, що відпрацьовував на тренуваннях. І вийшло!
Звичайно, було непросто. З урахуванням невеликого проміжку часу, який ми мали між півфінальним і фінальним заїздами, головним було продемонструвати стабільність. Адже кожен з учасників претендував на перемогу, всі суперники показали дуже гідний рівень підготовки.
Підсумок фінальної гонки, безумовно, дуже потішив. У суперечці за «золото» я на 0,37 секунди випередив Івана Бринзу з Білорусі, котрий здобув «срібло». На 1,37 секунди від мене відстав австралієць Кормач Кеннеді-Леверрт – йому дісталася «бронза».

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Ігор
ЧЕМЕРИС