До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

«Зберегти найвищу швидкість!»

Андрій Говоров
Володар світового рекорду в плаванні на 50 м батерфляєм, встановленого на турнірі в Римі 1 липня, Андрій Говоров виграв на цій же дистанції континентальну першість у Глазго. Таким чином він зробив «золотий» внесок до скарбнички збірної України на першому об’єднаному чемпіонаті Європи з літніх видів спорту.

Наскільки спортсмен задоволений своїм виступом на чемпіонаті Європи? З цього запитання розпочалася наша бліц-розмова з Андрієм Говоровим.
– Не можу відповісти однозначно. З одного боку, звичайно, радий, що завоював золоту медаль. Хоча на цій дистанції вона не стала несподіваною, у ній я був упевнений. З іншого боку, хотів проплисти ще швидше і побити свій світовий рекорд, який встановив за два тижні до цього, – 22,27 сек. У Глазго я показав час 22,73 сек.
Розраховував я і на призове місце на дистанції 50 м вільним стилем. Дійшов до півфіналу. Але там за вихід у фінал довелося робити «переплив» із литовським спортсменом. На жаль, вийшло не так, як хотів. У цьому суперництві я відстав, показавши час 21,77. У фінальному запливі цей результат був би четвертим.

На чемпіонаті світу торік на дистанції 50 м батерфляєм виграв британець Бенджамін Прауд. Можна вважати, що на чемпіонаті Європи в Глазго ви взяли у нього реванш?

– Не зовсім так. Реванш я взяв у Римі, коли встановив світовий рекорд, відібравши його у іспанця Рафаеля Муньоса – він володів ним дев’ять років. Але і на стартах в Глазго я не сумнівався у своєму успіху. Прауд – прекрасний спортсмен. У батерфляї він має найвищу стартову швидкість, але на дистанції демонструє середньостатистичні показники. У мене ж у цьому виді сьогодні найвища швидкість у світі.

У чому причини невдачі в запливах на 50 м вільним стилем?

– Передусім накопичилася втома. І старт не дуже вийшов. До того ж, в басейні було досить сперте повітря. Це теж вплинуло: зазвичай на дистанції я роблю один вдих, а тут довелося вдихнути двічі.

У вас були якісь додаткові відчуття від того, що змагання в Глазго були частиною мультиспортивного чемпіонату Європи?

– Чесно кажучи, про це навіть не замислювався. Особисто для мене це був звичайний чемпіонат Європи. Виходив і робив свою роботу на доріжці.

Оскільки дистанція 50 м батерфляєм не входить до олімпійської програми, то якою буде ваша стратегія на Ігри-2020 у Токіо?

– Ще є час, аби все проаналізувати і визначитися. Остаточне рішення ми з тренером Арілсоном Сілвою ухвалимо після чемпіонату світу наступного року. Напевно, оберемо дистанції 50 м вільним стилем і 100 м батерфляєм. Не виключаємо також моєї участі в естафеті 4х100 м.

Де готуватиметеся до Олімпійських ігор?

– Найімовірніше на найбільшому острові Канарського архіпелагу – Тенеріфе. Арілсон Сілва вже підписав контракт з однією зі спортивних баз, яка знаходиться на цьому острові. Там прекрасні умови для підготовки. Це, мабуть, один з найкращих центрів у світі для тренувань плавців. Крім басейнів на 25 і 50 м, там є так званий Flume – басейн зі штучною течією. Треба сказати, що Тенеріфе – чудове місце не тільки для тренувальної роботи, а й для повноцінного відпочинку.

Чемпіонат Європи завершився, але змагальний сезон триває... Які у вас плани?

– Тривалий відпочинок собі влаштовувати не буду, інакше можна втратити форму. Її потрібно постійно підтримувати. Тому вже найближчим часом збираюся виїжджати на старти Кубка світу. Один з етапів проводитиметься в Казані, інший – у Досі.