До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Коли мінус дає великий плюс

Коли мінус дає великий плюс
Точність рухів під час виконання ударів у тенісі має бути вивірена до міліметрів, удари виконуються чи не на підсвідомому рівні. Часто, здійснивши хороший удар, ви не можете відповісти на запитання, як це сталося, і повторити його кілька разів поспіль також навряд чи вийде. Це досягається наполегливою працею. А допомогти у втіленні поставлених цілей, як і в інших видах спорту, може тренер.

Своїм поглядом на одну із важливих складових тренувального процесу в тенісі поділився дніпровський тренер Руслан Бабиченко. Випробувавши на собі всі складності тернистого шляху на професійний корт, Руслан став одним з тих наставників, котрим є що передати тенісистам-початківцям. Свого часу він працював з Людмилою і Надією Кіченок, які входили до сотні кращих тенісисток світу, а також до топ-30 за рейтингом WTA в парному розряді, а також із молодими тенісистами - членами збірної України U-12, тренував перспективних українців Олександра Лебедина, Дмитра Каминіна, Олексія Колесника.

- Я обожнюю теніс. Відтоді, як у дитинстві батьки подарували мені тенісну ракетку, я проводжу на корті весь доступний час: гра і тренувальний процес захоплюють мене настільки, що я щиро засмучуюся, коли настає вечір і доводиться залишати майданчик до ранку.
Прикро, коли тенісисти весь свій час витрачають на поліпшення своїх слабких сторін, при цьому майже не приділяючи уваги розвиткові сильних, за рахунок яких вони, в основному, і виграють свої матчі. Як результат, вони усереднюють свої здатності і стають звичайними, хоча в кожного своє особливе обдарування, покликане зробити тенісиста неповторним і непереможним. Усвідомлюючи цей нюанс, у стратегії планування тренувального процесу я передусім роблю наголос на роботу над перевагами моїх спортсменів, а вже потім – на поступове перетворення «мінусів на плюси».
Хотів би поділитися тим, як це працює. Як відомо, у тенісі існує кілька основних напрямів розвитку гравця: техніка, тактика, фізична підготовка і психологічна. Виокремлювати щось одне неправильно, адже в кожному віці і на кожному етапі розвитку ті чи інші аспекти стають більш важливими. Тому в арсеналі тенісиста спочатку повинні бути закладені базові навички: уміння тримати м'яч у грі, вибирати правильну позицію, рухати суперника кортом, – а також так звані «ритуали», необхідні для утримання концентрації уваги та емоційного контролю. Після закріплення базових навичок ми переходимо до основних, але пам'ятаємо, що розвитку підлягають усі фізичні й психологічні якості спортсмена, а у виборі їхніх правильних пропорцій ми і вбачаємо тренерське завдання.
Повернемося до переваг спортсменів. Зрозуміло, що правильно виявити сильні сторони дуже важливо, тому що на цій базі наставник планує тренувальний процес. Насамперед придивляємося до того, які рішення приймає учень у «відкритих» ситуаціях на тренуванні (ігрова обстановка або завдання, в яких гравець має можливість вільно діяти), і водночас – як він грає на рахунок; як тенісист діє під час гри без підказок тренера або ж, навпаки, за наявності тактичних установок.
Чимало інформації надає тренеру статистика турнірних матчів. Об’єктивне вивчення ігрових показників дуже добре допомагає виявити переваги конкретного атлета, причому краще аналізувати ігри на турнірах з різними покриттями і суперниками різних стилів гри. Таким чином тренер може зробити висновки: які техніко-тактичні прийоми його спортсмен використовує ефективніше, які фізичні якості йому допомагають і які емоції дозволяють тримати сконцентрованість упродовж цілої гри. А відтак і можна скласти індивідуальну програму тренувань спортсмена. Але тренер не може обмежитися аналізом матчів і плануванням малюнку гри тенісиста в найближчому майбутньому, наставник має передбачити, як вихованець розкриватиме потенціал і яким буде стиль його гри в довгостроковій перспективі.
Переконаний, що не менш важливо дослухатися до того, що про себе думає сам гравець. У спокійній бесіді після матчу ми розмовляємо відверто. Для нас є цінною власна думка спортсмена, його самостійні висновки. Помітив, що не ставлячи на перше місце вміння слухати, тренер ризикує втратити авторитет в очах свого підопічного, зіткнеться з відчуженістю і не зможе продовжувати навчальний процес. Насправді не такі вже й рідкісні випадки, коли і сам наставник не може достовірно знати, що переживає спортсмен в той чи інший момент гри. З трибуни може здатися, що він вибирає неправильну тактику, наприклад, невиправдано ризикує, завчасно скорочуючи розіграші. А на ділі він може робити це усвідомлено, скажімо, коли фізично втомився і довгий розіграш вже не зможе завершити якісною атакою. Отримуючи цю інформацію в дружньому спілкуванні, тренер може розширити своє уявлення про здібності вихованця, що зрештою дозволить йому точніше налаштувати тренувальний процес.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!