«Апетит» на медалі, або формула спортивного успіху

Для плавців цілий рік – гаряча пора, та літо – особливо насичений період: збори, турніри і чемпіонат Європи, на який уже сьогодні спрямовані всі думки майстрів водних доріжок континенту. Серед них – найуспішніший український плавець минулого сезону 21-річний Михайло Романчук.

Уперше його ім’я пролунало на Юнацькій олімпіаді-2014 в Нанкіні: завоював там «золото» і «срібло». А торік став віце-чемпіоном світу в Будапешті, встановивши при цьому національний рекорд на дистанції 1500 м вільним стилем. Цей успіх дозволив Романчуку потрапити до трійки номінантів всеукраїнської церемонії «Герої спортивного року-2017».
У Будапешті на своїй коронній дистанції рівненчанин показав найкращий час у попередньому запливі, а у фіналі він вів боротьбу за «золото» з олімпійським чемпіоном Ріо-2016 Грегоріо Пальтріньєрі. Італієць – визнаний лідер на стаєрських дистанціях – фінішував першим. Український плавець, поступившись супернику 01,29 сек., був другим з національним рекордом 14.37,14 – четвертим в історії світового плавання результатом на «півторашці».
За п’ять місяців рівненчанину вдалося взяти реванш. У грудні на чемпіонаті Європи на короткій воді в Копенгагені Романчук завоював золоту нагороду, випередивши Пальтріньєрі.
Додамо, що між цими двома стартами українець відзначився ще й на Всесвітній літній Універсіаді. У Тайбеї він завоював золоту медаль на дистанції 400 м вільним стилем, а також два «срібла» – у запливах на 800 і 1500 м.
У нашого плавця неймовірно щільний графік, застати його вдома практично неможливо. Дізнавшись, що Михайло перебуває на зборах у Туреччині, ми вирішили взяти у нього інтерв’ю.


– Десять з половиною кілометрів. Для мене це звичайна тренувальна дистанція. Я, з великою відповідальністю ставлюся до тренувального процесу.


– Везіння я все ж із цієї формули прибрав би, залишу працю і талант. А щодо їх співвідношення свого часу влучно сказав чотириразовий олімпійський чемпіон, багаторазовий чемпіон світу та Європи Володимир Сальников. Він наголошував, що успіхів досягають на 95 відсотків завдяки праці. Таланту в цій формулі він відводив тільки п’ять відсотків. Я абсолютно з цим згоден. Талант без праці – ніщо.
У великому спорті це особливо помітно. Знаю спортсменів, котрі від природи талановитіші за мене, але пливуть набагато повільніше.


– Так, була впевненість, що без нагороди не залишуся. Працював багато, знав свої можливості і тому в хорошому результаті не сумнівався. Ще на початку сезону з моїм тренером Петром Борисовичем Нагорним ставили завдання стати призером на чемпіонаті світу. Але по ходу змагання апетити зросли... Коли після попередніх запливів побачив своє прізвище на першому місці, був шокований. Я припускав, що покажу хороший час, але настільки, з рекордом країни! Зрозуміло, що просто потрапити в призери мені здавалося вже занадто мало. Готувався штурмувати вершину п’єдесталу. Проплив швидко, але італієць зміг проплисти ще швидше. Що поробиш – на той момент він виявився сильнішим за мене.
Чи був якийсь запас сил? Я робив все, що міг, як і будь-який спортсмен на змаганнях такого рівня. На чемпіонатах світу сили не бережуть. Потім, коли аналізував заплив, подумав, що треба було трохи раніше робити фінішний ривок. Проте дуже радий своїй срібній медалі.
Будь-яка медаль – це результат не передстартової підготовки або останніх тренувальних місяців. Це підсумок усієї попередньої кар’єри, починаючи з перших дитячих тренувань, підсумок багаторічної наполегливої праці, у якій цілком викладаєшся. Тільки за таких умов можна досягати будь-яких цілей і боротися з найсильнішими суперниками.


– Сезон у розпалі, вже були й успіхи. На чемпіонаті України завоював три золоті медалі, а також «срібло» і «бронзу». Заплановані старти в Мілані, Римі, Люксембургу. Оскільки цьогоріч у графіку немає чемпіонату світу, то головним стартом для мене буде чемпіонат Європи, який проводитиметься в шотландському Глазго. Боротимуся там за найвищі нагороди. З тренером поставили завдання – проплисти 1500 м швидше 14.37,00. Такий результат гарантовано принесе «золото».