Історичний рекорд Василя Ломаченка

Новий успіх українського боксера Василя Ломаченка! Пізно ввечері 12 травня на рингу Madison Square Garden в Нью-Йорку, нокаутувавши в 10-му раунді венесуельця Хорхе Лінареса, він заволодів поясом чемпіона світу WBA в легкій вазі і встановив при цьому свій черговий рекорд.

Хроніка бою

Василь Ломаченко є дворазовим олімпійським чемпіоном (Пекін-2008 і Лондон-2012), а також дворазовим чемпіоном світу серед аматорів. Досягнувши в любительському спорті всього, про що може мріяти атлет, українець почав одну за одною штурмувати вершини професіонального боксу. Про нього як про унікальну постать заговорили у цілому світі.
За чотири роки своєї професіональної кар’єри Ломаченко завоював титули чемпіона світу WBO в напівлегкій і в другій напівлегкій вагових категоріях. При цьому він повторив рекорд-39-річної давнини, завоювавши чемпіонський титул у третьому бою на профі-рингу, а також встановив рекорд, ставши чемпіоном світу в другій ваговій категорії за мінімальну кількість проведених поєдинків (у сьомому бою).
І от Ломаченко встановив нове рекордне досягнення. Перемігши Хорхе Лінареса, він став першим в історії професіональним боксером – чемпіоном світу в трьох вагових категоріях. Для цього досягнення йому вистачило лише 12 боїв. Подібного ще нікому не вдавалося.
Бій з Лінаресом для українця був непростим. Виникали ситуації, коли Василь змусив своїх уболівальників серйозно хвилюватися. Перший раунд він провів «у розвідці». З другого почав додавати і його перевага ставала дедалі помітнішою. У третій трихвилинці перевага Ломаченка стала тотальною, навіть на далекій дистанції, незважаючи на великий розмах рук суперника. Бив прицільно, влучав у підборіддя. Лінарес пішов у глуху оборону, багато пропускав і ледь не опинився в нокдауні.
У четвертому й п’ятому раундах український боксер відзначився прекрасною роботою ніг і великою кількістю ударів. Венесуелець важчий, відповідав не так часто, але в потужні удари вкладався від душі. Та Ломаченко грамотно уникав їх і продовжував набирати очки.
Лінарес зловживав клінчем, за що зрештою отримав зауваження від рефері. Далі слідує і попередження за удар нижче пояса.
Шостий раунд – найнеприємніший для нашого спортсмена. Василь несподівано опинився під прямим ударом Лінареса і впав. Одразу підвівся, але нокдаун суддя відрахував. Це невелике потрясіння, здавалося, додало Ломаченку сил, і надалі помилок він практично не припускався, працював у своїй кращій манері, проводячи серії різноманітних ударів. Було очевидно, що перемогу українець не упустить, хоча б і за очками. Але глядачі, звичайно, чекали більш красивої кінцівки цієї дуелі – нокауту. І він відбувся.
У десятому раунді Ломаченко провів серію ударів – аперкот, боковий – у голову суперника. А далі пішов потужний удар в область печінки. Лінарес опустився на коліна і до закінчення відліку рефері не піднявся.
Перемога! Василь Ломаченко – чемпіон світу WBA в легкій ваговій категорії!
Цей бій чемпіон прокоментував так:
– Я отримав від батька-тренера завдання більше працювати по тілу і виконав його. Звичайно, прикро, що побував в нокдауні. Головною помилкою було те, що йшов вліво і звідти пропустив. Але з усього треба отримувати користь. Адже помилки – теж досвід, і вони вчать. Я встав і довів свою справу до кінця.
Зараз я щасливий! Дякую за підтримку моїй сім’ї і всім уболівальникам. І хочу подякувати Хорхе Лінаресу, він прекрасний боєць і дав мені хороший урок у боксі.

Давид і Голіаф

Виступити експертом і поділитися своєю думкою про поєдинок редакція «Олімпійської арени» попросила заслуженого тренера України Олександра Ліхтера, котрий привів до чемпіонських поясів цілу когорту спортсменів у чоловічому і жіночому боксі.
– В перший трихвилинці Ломаченко проводив «діагностику», прораховуючи алгоритм руху суперника. Далі він підвищив швидкість і маневреність. Коли Василь у такому легкому, «розслабленому» стані, на куражі, то його вже ніхто не зупинить. Ломаченку не можна працювати механічно, за стандартом – суперник може його «прорахувати». Ми бачили такі моменти і в цьому поєдинку: Лінарес добре вивчив стиль нашого боксера, тому часом міг визначати ту точку, в якій опинявся опонент.


– У жодному разі, не закономірним і не логічним. На мій погляд, він трохи загрався, злегка втратив концентрацію. Бив правою джеб і потягнувся трохи за ударом. Лінарес класично лівою збив атаку, а правою вдарив без замаху. Василь пропустив удар. Треба сказати, що падіння при цьому було випадковим. У той момент у Ломаченка не дуже вдало були розташовані ноги: не в діагональ, а майже фронтально. Тобто з ударом він просто втратив рівновагу. Але, так чи інакше, п’ятою точкою торкнувся підлоги, а за правилами боксу це нокдаун.


– Абсолютно. Але зупинюся детальніше... Після пропущеного нокдауну Василю треба було піймати свою хвилю. Спочатку це вдавалося епізодично, потім дедалі частіше. Дуже важливо було відійти від шаблону. Стояти без руху перед більш важким суперником не можна, а різниця у вазі на момент бою була відчутною. Напередодні Лінаресу, аби укластися в необхідну вагу, довелося її зганяти. В результаті чого він значно втратив внутрішній жир, який є амортизатором для печінки. Тому удар саме в область печінки і позбавив його можливості продовжувати поєдинок.