7:5! Норвежці викупалися в золоті!

Дворазовий чемпіон Олімпіади-2010 норвежець Петер Нортуг, оцінивши цьогорічні швидкості Йоханнеса Клебо, сказав напередодні стартів у Пхьончхані: «Він перемагає всіх конкурентів з величезною перевагою. Якщо Клебо продовжить у тому ж дусі, то суперникам доведеться боротися в спринті лише за друге місце. Йоханнеса важко обійти. Ми тренувалися разом з ним, бігали вгору, і коли я викладався по максимуму, він включався відсотків на 80. Його складно змусити працювати на повну котушку. Думаю, у нього будуть шанси і в дистанційних гонках. Він завоює в Пхьончхані стільки «золота», скільки захоче».

Виконавши мінімальний план за золотими медалями (спринт, командний спринт і естафета), не дочекавшись марафону, вундеркінд покинув Пхьончхан.
Після декількох скромних сезонів у чудовій формі приїхав на Олімпіаду швейцарець Даріо Колонья. Він переконливо переміг на найулюбленішій дистанції 15 км вільним стилем і увійшов в історію не лише як чотириразовий олімпійський чемпіон, а ще й як триразовий на одній і тій самій дистанції на трьох Олімпіадах поспіль.
Лідери фінської збірної не демонстрували блискучих результатів упродовж минулого сезону, готуючись з прицілом на Олімпіаду. Однак шанси Іво Нісканена в марафоні його улюбленою класикою розцінювалися як високі. Він виграв 50 км і разом з Колонья розбавив тотальну перевагу норвежців серед лижників-чоловіків.
Українські лижники Олексій Красовський і Андрій Орлик набули безцінного досвіду олімпійських стартів. У скіатлоні Олексій посів 61-ше місце, в марафоні на 50 км – 50-те (біг його вперше), в гонці вільним стилем на 15 км – 84-те, Андрій – 86-те, в спринті індивідуальному й командному наші гонщики не вийшли до фіналу.
- Раніше в мене зі спринтом зовсім не складалося, - прокоментував свої виступи Олексій Красовський, - але в нинішньому ліцензійному періоді було виконано багато силової роботи. Набрав потужності. Та спринт – надто швидкоплинна дистанція, не можна втрачати ні секунди, потрібно правильно розподіляти сили. Якщо помиляєшся на першому підйомі, то на другий вже може не вистачити сил. Досвід тут вирішує все. Що стосується дистанції 15 км вільним стилем, то, зізнаюся, це не моя гонка. Вона завжди складно дається. Траса була важкою, місцями лижі погано їхали. Намагався розрахувати сили на цілу дистанцію, це в мене вийшло. Я виклався максимально.
- Перші п’ять кілометрів траси я почувався дуже добре, - включився в розмову Андрій Орлик, - але потім мене обігнав один з лідерів гонки: я «підсів» й стало дуже важко тримати такий високий темп. На останньому відрізку траси знайшов в собі сили й додав ходу.
- Будемо працювати далі, тренуватися й намагатися покращувати свої результати, - підсумував Олексій Красовський.
- Хлопці виступили непогано, - оцінив старти підопічних головний тренер збірної Олександр Пуцко. - Безумовно, завжди хочеться ще кращого результату, але вони впоралися з роботою. На першому етапі командного спринту Андрій Орлик дещо забарився й відстав від своєї групи, тому потім було складно наздоганяти суперників. Ми вже виступали в спринтерських естафетах, але все одно в хлопців мало досвіду участі в таких змаганнях».

Повернувшись з декрету, Маріт Бйорген минулого сезону зробила ставку на чемпіонат світу в Лахті, де виграла всі старти, в яких брала участь. Повторити подібне у Пхьончхані 37-річній норвежці було складнувато, але два «золота» - в гонці на 30 км і в естафеті – вона все ж здобула, завдяки чому стала восьмиразовою олімпійською чемпіонкою!
Домінування норвезьких лижниць на Олімпіаді не було настільки переконливим, як у їхніх співвітчизників у чоловічій програмі. Жінкам все ж довелося віддати половину «золота» шведкам і американкам.

Українські лижниці Тетяна Антипенко і Марина Анцибор не подолали кваліфікації в спринті індивідуальному й командному. В скіатлоні Антипенко стала 45-ю, Анцибор – 53-ю, в гонці на 10 км вільним стилем – 52-ю і 46-ю відповідно, на 30-кілометрівці Антипенко фінішувала 38-ю.
- Траса дуже складна, із затяжними підйомами. На кожній ділянці було важко, - сказала Марина після фінішу скіатлону. – Цей перший старт дався мені непросто, але легко ніколи не буває. Опускати руки не збираємося. Боротимемося! Вірю, ми ще покажемо гідний результат.
- Дуже тяжка гонка, - підтримала подругу по команді Тетяна Антипенко. - Траса сама по собі дуже «робоча», на початку багато підйомів, потім – рівнина. Після таких перепадів не вистачало сил. Але у другій половині гонки вдалося зібратися й подолати трасу. Можна було виступити краще. В цілому, дуже люблю «робочі» траси. Працюватимемо, й результати будуть кращі.