Арлісон Сільва: «Думаю, як стати краще»

Український плавець Андрій Говоров – шестиразовий рекордсмен України на дистанціях 50 м вільним стилем, 100 м вільним стилем і 50 м батерфляєм, а також володар великої кількості медалей міжнародних змагань.

На чемпіонаті Європи-2016 з водних видів спорту в Лондоні Говоров виборов титул чемпіона на дистанції 50 м батерфляєм з результатом 22,73 секунди, побивши власний національний рекорд. Час вважається найшвидшим результатом у світі, показаним без гідрокостюма. А на нещодавньому чемпіонаті світу в Будапешті на цій же дистанції Андрій здобув бронзову медаль. На 50 м батерфляєм він став і чемпіоном Всесвітньої універсіади-2017.
Часто плавець проводить тренувальні збори у Дніпрі разом зі своїм тренером Арлісоном Сільвою. Спортивний тандем працює в одному з найсучасніших басейнів України – Палаці водних видів спорту «Метеор», де і розпочалася спортивна кар’єра Андрія. Більшу частину тренувального сезону плавець і його тренер проводять в Бразилії, перебуваючи ж в Україні, Сільва знайшов час поспілкуватися з компанією smartsport.com і розповісти про свій професійний досвід.

Про тренера

Арлісон Сільва тренував збірну команду Бразилії з плавання упродовж 12 років. Його підопічні брали участь в Олімпійських іграх в Пекіні-2008, Лондоні-2012 і Ріо-2016. Був тренером бразильця Феліпе Франса Сільва, котрий у період співпраці встановив світовий рекорд на дистанції 50 м брасом (2009, Рим), став чемпіоном світу на короткій воді (2010, Дубаї) і чемпіоном світу на цій же дистанції (2011, Шанхай). Тренер працював з призерами Ігор-2012 в Лондоні Євгеном Коротишкіним, Сергієм Фесіковим та Анастасією Зуєвою, брав участь у професійному проекті в Італії в 2012–2013 роках.

Секрети успішної підготовки

Фізичні ресурси спортсмена небезмежні. Основне завдання тренера – розпорядитися ними настільки ефективно, аби підопічний зміг досягти максимального рівня розвитку і показати найкращі результати. Перед тренером стоїть мета охопити всі аспекти підготовки і розставити правильні акценти. Тренувальний процес може бути організований по-різному, проте щоб досягти висот, у відносинах між тренером і спортсменом завжди мають панувати взаєморозуміння і повага.


– На жаль, я не дуже добре знайомий з їхнім підходом. Я знаю лише деяких тренерів і плавців і, наскільки зміг помітити, з погляду менталітету і філософії навчання наша робота відрізняється.
Якщо говорити про мою програму підготовки, то вона на сто відсотків індивідуальна. Тренувальний процес цілком підлаштований під потреби Говорова та заснований на розвитку сили і техніки для спринтерських запливів. Ми завжди намагаємося досягти максимально можливого результату. Ще під час співпраці в Італії ми знайшли спільну мову завдяки такому баченню процесу тренувань, коли тренер намагається отримати максимум від плавця. Я ніколи не використовую базові шаблони і намагаюся знайти персональний підхід. Адже вважаю, що основне завдання тренера – звернути увагу на потреби кожної людини в команді і дати найкраще відповідно до конкретних запитів спортсмена.
Коли ми були в Італії, Андрій показав свій найкращий результат. Потім ми зупинили спільну роботу і його показники не поліпшувалися, тому він попросив мене продовжити співпрацю, аби підготуватися до наступних змагань.


– З Говоровим у мене проблем немає, він добре говорить англійською, і ми легко знаходимо спільну мову. Коли мені доводиться спілкуватися з іншими українцями, усі ставляться до мене добре, намагаються говорити англійською й підтримувати бесіду.

Як виростити чемпіона

Часто трапляється, що за однакового рівня фізичної підготовки одні спортсмени досягають результатів, а інші стоять на місці. Те саме стосується і тренерів: комусь вдається виростити чемпіона, а хтось досягає своєї межі за середніх показників. Універсальну формулу успіху вивести неможливо, Арлісон Сільва розповів про своє бачення цього питання.


– На мій погляд, все залежить від наполегливості й того, наскільки спортсмен залучений у процес. Чесно кажучи, фізична підготовка – найпростіший момент. Тут усе просто: ви тренуєтеся, аби бути у формі і розвивати свої сили. Переможця визначає його мислення і відданість робочому процесу. Нелегко, коли ти дійсно втомлений й усе тіло болить, прокидатися і підводитися, щоб знову і знову робити щось видатне. Важко залишатися настільки мотивованим, аби щодня вдосконалювати своє тіло.
Праця над м'язами не потребує таких зусиль, на відміну від роботи над розумом, це завдання під силу тільки чемпіонам.


– Постійно. Я думаю, що саме в цьому і полягає правильний підхід. Якщо спортсмен вважає, що справа тільки в фізичній підготовці, то що з ним трапиться, коли він втомиться? Будучи справді зануреним у процес, плавець бере до уваги кожен аспект, у тому числі, наприклад, харчування й відпочинок. Потім, коли настає час тренуватися, він готовий впоратися із тим, на що ніхто у світі більше не здатний. Якщо стає дуже тяжко, будь-хто інший готовий все кинути і зупинитися, проте чемпіон йтиме до кінця. В цьому і полягає основне правило: коли тяжко, потрібно продовжувати рухатися вперед.
Такий підхід більшою мірою – тренування свідомості, ніж тіла. На важливих спортивних змаганнях всі учасники більш-менш однаково підготовлені, але першим фінішує той, хто готовий прийняти цей виклик.


– Коли я говорив про самовіддачу, йшлося і про подібні речі в тому числі. Незалежно від того, де перебуває спортсмен, він має працювати на сто відсотків. Щоразу, коли наш літак сідає в іншому місці, ми намагаємося добре відпочити, добре поїсти, а потім ефективно попрацювати. Немає значення, де ми знаходимося, я не уявляю, аби спортсмен такого рівня, як Говоров, відволікався на сторонні фактори. Ми фокусуємося на тому, що повинні робити, і починаємо роботу одразу після приземлення, а плани будуємо заздалегідь.


– Помилки – це частина процесу, проте вони бувають різні. Коли ви помічаєте деякі огріхи і виправляєте їх по мірі просування – це нормально, але коли та сама помилка повторюється знову і знову –це вже велика проблема, яка показує, що ви стоїте на місці. В такому разі потрібно подивитися на ситуацію під іншим кутом, зробити щось інакше, зробити ще більше. Знаходити помилки – добре для процесу. Це означає, що ви шукаєте свою межу, а коли межа знайдена, настав час шукати спосіб її подолати.