До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Остання блискавка

Легендарний Усейн Болт отримав шанс приєднтися до сузір’я дорослих атлетів 12 років тому. Надзвичайно талановитий хлопчина зі звичайного ямайського села далекого 2002 року виграв чемпіонат світу серед юніорів у віці 15 років. Рівно за рік він уже цілком прогнозовано зійшов на вищу сходинку юнацької світової першості, 2004-го став першим юніором, котрий подолав двохсотметрівку швидше 20 секунд, вигравши Carifta Games з результатом 19,93 сек.

А потім був провал на Олімпійських іграх в Афінах і травми, що переслідували юного спринтера одна за одною. На початку 2005-го Болту пощастило потрапити до команди світового спринтерського гуру Глена Міллза. Свою співпрацю з майбутньою зіркою світової легкої атлетики тренер розпочав з медичного обстеження. Невтішний діагноз: сколіоз та різна висота ніг (права нога Усейна на той час була коротшою за ліву на 1,3 см) – загрожував Болтові швидким і безславним завершенням кар’єри, але Міллз дав йому шанс. На Болта не тисли, від нього не вимагали швидкого результату, його не примушували здобувати медалі для країни. У його підготовку планомірно вливали кошти і терпляче ліпили легенду. Тривале лікування, процедури, відновлення, а за цим і неспішне поступове зміцнення організму повернули Усейна на світову арену аж 2007 року, коли він виборов «срібло» на дистанції 200 м на чемпіонаті світу в Осаці.
А потім понеслося: фантастичні світові рекорди 9,58 на стометрівці та 19,19 на вдвічі довшій дистанції, 11 перемог на чемпіонатах світу, 8 – на Олімпійських іграх! Людина-Блискавка – так називав себе сам Усейн і цілий світ спорту. Упродовж дев’яти років він один збирав багатотисячні стадіони, на ньому свій імідж і престиж будувала Міжнародна федерація легкої атлетики – до серпня 2017-го. Те, що чемпіонат світу в Лондоні стане останнім в його спортивній кар’єрі, 31-річний спринтер оголосив рік тому. Він не вмів програвати і мріяв поставити крапку на біговій доріжці черговою яскравою перемогою. Але не так сталося, як гадалося.
Феєричний спринтер свій останній фінал на стометрівці програв, подарувавши світові на прощання справжню драму. Він боровся до останнього. Здавалося, Усейну не вистачило метрів десяти дистанції, аби після цілком провального старту таки наздогнати двох американських втікачів. Але на те це й стометрівка, швидкоплинна і безжальна. Дистанція, що не вибачає помилок, яких припустився Болт у фіналі.
Потім Ямайка дала йому другий шанс, останній. У фіналі чоловічої естафети 4х100 м Усейнові за усіма розрахунками потрібно було просто донести паличку до фінішу, а переможний гандикап мали б забезпечити три попередні етапи. Але все знову пішло не за планом. Болту довелося наздоганяти, і він знову не зміг. Спазм задньої поверхні стегна – і Людина-Блискавка завершує свою кар’єру на фінішній прямій сторчма. Трагедія і розчарування для всіх, хто чекав щасливого й радісного хепі-енду. Пожива для тих, хто чекав на сенсацію. Нехай навіть таким шляхом, та легендарний ямаєць її забезпечив на прощання.
Новоспечений чемпіон світу Джастін Гатлін відбив перед Болтом поклон і схилив коліно. Йому точно не вистачить часу, аби навіть наблизитися до блискавичних показників. 9,58 і 19,19 ще тривалий час залишаться недосяжними для більшості зірок світового спринту. 19 золотих медалей чемпіонатів світу та Олімпійських ігор – поготів. І нехай Болт «призначив» своїм спадкоємцем Вайде Ван Нікерка, навряд чи південно-африканець спроможеться його замінити.
Я вірю, що найближчим часом ми неодноразово чутимемо перекати грому у світовій легкій атлетиці, станемо свідками десятків гучних сенсацій і народження нових зірок. Все ще буде – але тепер без Блискавки.

Людмила
ЯКУШЕВА

Фото
Getty Images for IAAF