До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Юна королева дорослого татамі

Цю українську спортсменку сьогодні називають «феномен у дзюдо» – за аналогією з легендарним фільмом «Геній дзюдо». А ще не шкодують епітетів: дівчина-сенсація, унікум... Дійсно, хто може пригадати, щоб 16-річний атлет вигравав чемпіонат Європи з дзюдо серед дорослих? Здавалося б, нереально. Але Дар’я Білодід зруйнувала всі стереотипи, спростувала думки скептиків. 20 квітня київська дзюдоїстка-тінейджер завоювала золоту нагороду найпрестижнішого континентального турніру.

Про те, що в Україні зростає неймовірно талановита дзюдоїстка, говорили досить давно. 15-річна вихованка київського спортивного клубу «Юний спартаківець» Дар’я Білодід стала чемпіонкою Європи і світу у віковій категорії до 18 років. Тогоріч одну за одною створила сенсації, підкоряючи п’єдестали престижних міжнародних турнірів серед молоді до 21 року. І ось стала тріумфаторкою дорослого чемпіонату Європи, де її суперницями були досвідчені титуловані дзюдоїстки. Тут напрошується ще один епітет для нашої спортсменки – «гроза авторитетів». Безумовно, талант дівчини зміг розкритися такою мірою завдяки її батькам-наставникам – Світлані Кузнецовій і Геннадію Білодіду (дворазовому чемпіону Європи, призеру чемпіонату світу), котрий у квітні став старшим тренером жіночої збірної країни з дзюдо.
Чемпіонат Європи-2017 відбувся у Варшаві на «Торвар Арені». Дар’я Білодід провела чотири важких поєдинки. У першій сутичці здолала росіянку Марію Персидську. Другу змогла виграти у сербки Міліци Ніколіч, яка є першим номером європейського рейтингу.
У півфіналі юній українці протистояла 30-річна угорка Єва Черновіцкі – дворазова чемпіонка Європи, бронзова призерка Олімпійських ігор у Лондоні. Дорогу до фіналу Дар’ї відкрив кидок через стегно на 6-й хвилині наполегливої боротьби.
У поєдинку за континентальне «золото» киянка боролася з призеркою I Європейських ігор в Баку росіянкою Іриною Долговою. В основний час суперниця випереджала нашу спортсменку лише в два шидо: за новими правилами така перевага не визначає переможця. У додатковий час – «голден скор» – Даша змогла виконати передню підніжку вліво, яка і принесла їй перемогу.
Наша бесіда з Дар’єю Білодід відбулася одразу після її повернення з чемпіонату Європи. Передусім ми поцікавилися, які турніри передували її континентальному тріумфу.
– Уже в цьому сезоні в Празі відбулися дуже престижні змагання – Кубок Європи. Серед дорослих, звичайно. Мені вдалося там завоювати золоту нагороду. Цей старт для мене мав велике значення в плані підготовки до континентальної першості.

Кубок в Празі визначив твою участь в чемпіонаті Європи?

– Чесно кажучи, питання про мою можливу участь у чемпіонаті Європи тренери обговорювали ще до континентального Кубка в Чехії. Знала про пропозиції спробувати мене на дорослій першості. А після того, як я виграла празький турнір, останні сумніви були зняті. Тренери переконалися в моїй готовності. Мене викликали на збори. Наставники не сумнівалися, що мені під силу дати бій навіть титулованим суперницям і показати хороший результат. І Варшава виявилася щасливим містом.

Якщо чесно, не було страшно їхати на турнір? Адже там зібралася компанія з такими іменами!..

– Не скажу, що було страшно. Як і кожен спортсмен, відчуваю певне хвилювання перед будь-якими стартами. По-іншому не буває, це нормально. Але сказати, що перед Варшавою мене бив «мандраж», не можу. Трохи хвилювалася, оскільки треба було боротися з досвідченими відомими спортсменками. Але психологічно налаштовувалася до чемпіонату Європи як до звичайних змагань серед юніорів і кадетів. Переконувала себе, що нічого надскладного немає: потрібно просто виходити на татамі і виконувати свою роботу, показувати те, що вмію. Мені це вдалося.

Які поєдинки на чемпіонаті Європи особливо запам’яталися?

– Не можу навіть щось виділити. Всі поєдинки були дуже складні. Хоча, певно, найважчим був півфінал проти призерки Олімпіади в Лондоні Єви Черновіцкі. Дуже раділа, коли виграла у неї – дуже досвідченої і сильної спортсменки. І, звичайно, назву фінал, де зустрічалася з Іриною Долговою.

Як ти зважилися на кидок у «голден скорі» фіналу?

– Так, звичайно, великою мірою це був ризик, але іншого шляху виграти сутичку не було. Не знаю, як я на нього зважилася. Під час боротьби про це не думала. Треба було щось робити, діяти. Не можу сказати, що цей прийом – передня підніжка вліво – мій коронний. Звичайно, він є в моїй техніці, я його відпрацьовую. У потрібний момент вирішила його виконати – і вийшло. Кидок приніс мені перемогу.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!


Інтерв’ю брав
Ігор ЧЕМЕРИС