«Золотий» Атлант

Золоту медаль чемпіонату Європи з важкої атлетики у хорватському Спліті завоював на початку квітня 23-річний український спортсмен Олександр Пелешенко. До Хорватії він вирушив у ранзі чинного чемпіона континентальної першості і свій титул успішно захистив. При цьому перевершив – у ривку і сумі – найкраще досягнення європейських чемпіонатів серед спортсменів до 23 років, а також встановив два рекорди України: у поштовху та сумі.

Олександр Пелешенко, виступаючи в Спліті у ваговій категорії до 85 кг, забезпечив собі перемогу в двоборстві з результатом 386 кг. Ще одне «золото» – мале – він завоював, «рвонувши» 175 кг. У поштовху став другим з результатом 211 кг. У підсумку зійшов на найвищу сходинку п’єдесталу, залишивши позаду росіянина Артема Окулова (377 кг) і поляка Крістофа Зварича (358 кг).
Побувавши в гостях в «Олімпійської арени», Олександр Пелешенко поділився з нами подробицями боротьби в Спліті і планами – найближчими і більш віддаленими.


– На це питання складно відповісти однозначно. І те, й інше непросто. Тогоріч складнощі були пов’язані, в основному, з травмами плеча і гомілки, яких зазнав напередодні змагань. А нині вразив склад учасників – багато приїхало спортсменів світового рівня. Одне можу сказати: збираючись на цей чемпіонат Європи, ставив перед собою тільки одну мету – відстояти титул. Інший варіант мене не влаштовував і я його не розглядав. Водночас розумів, що боротьба буде неймовірно тяжкою, оскільки мої конкуренти – дуже сильні й титуловані атлети. Достатньо назвати чемпіона світу 2015 року Артема Окулова, срібного призера чемпіонату світу-2014 болгарина Івана Маркова. Й інші теж спортсмени найвищого рівня. Проте поставив перед собою завдання, і треба було його виконувати.
Можу сказати, що, виходячи на поміст, почувався досить впевнено, оскільки готувався до чемпіонату дуже ретельно і знав свої можливості. Хоча під час змагання виникали деякі нюанси, яких міг уникнути і виступити ще краще. Начебто досить легко підкорював штангу, але готовий був підняти набагато більше. Зізнаюся, що на момент Олімпіади в Ріо я був слабшим, ніж зараз.
У підсумку своє завдання на першості континенту в Спліті я виконав. Користуючись нагодою, хочу подякувати нашим уболівальникам і всій Україні за підтримку. Вона мені дуже допомагала і надавала сил.
Уже після змагань мені повідомили ще пару приємних новин. Дізнався, що побив європейський рекорд серед спортсменів до 23 років в ривку і сумі. Крім того, встановив рекорди України в поштовху і сумі. В Хорватії нас дуже тепло зустрічали, змагання пройшли прекрасно.


– Після чемпіонату Європи з’явилося трохи часу для відпочинку. Але відпочинок у мене зараз – поняття відносне. Необхідно було з’їздити в рідні місця на Луганщину. І взагалі, накопичилося багато різних справ, якими треба зайнятися. Але вже скоро починаються збори. Що стосується стартів, то подали попередню заявку на участь в Універсіаді в Тайбеї. Але скоріш за все я її пропущу заради іншого старту. Хочу якнайкраще підготуватися до чемпіонату світу, який почнеться в кінці листопада в американському Анахаймі. І там поборотися за «золото». Вважаю, що здатний здобути найвищу нагороду. Мій результат на чемпіонаті Європи – це рівень призера чемпіонату світу. А я готовий підняти і більше, ніж у Спліті.


– Тих же, що і на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро. Передусім це іранець Кіануш Ростамі, росіянин Артем Окулов і казахстанець Денис Уланов. Усі мають приблизно рівні шанси. Кому більше пощастить, той і виграє. Хоча везіння – це теж результат праці. Уже майже три роки проживаю в Хмельницькому, тренуюся в спортклубі «Епіцентр».
Що стосується умов підготовки, то я настільки задоволений ними, що словами не передати. Інфраструктура і оснащення в «Епіцентрі» світового рівня, в тому числі і штанги, і поміст... Той, хто це бачить уперше, не може приховати свого захоплення. Завдяки президенту Федерації важкої атлетики України Олександру Герезі побудовані просто ідеальні бази. І харчування чудове. Інша справа, що самому доводиться тримати себе в рамках.