Київ. Весна. Гімнастика

17–19 березня в столичному Палаці спорту відбувся ХХІІ міжнародний турнір Deriugina Cup

Упродовж багатьох років Кубок Дерюгіної був однією з найяскравіших спортивних прикмет київської весни. На виступи «художниць» українські вболівальники чекали з таким же радісним передчуттям, як і на перші по-весняному теплі дні. За період свого існування турнір пройшов еволюцію від просто міжнародних змагань до етапу серії Гран-прі та Кубка світу.

Не перерахувати всіх зірок світової художньої гімнастики, котрі в різні роки брали в ньому участь: Олександра Тимошенко, Оксана Скалдіна, Катерина Серебрянська, Олена Вітриченко, Тетяна Огризко, Яна Батиршина, Аліна Кабаєва, Юлія Раскіна, Юлія Барсукова, Тамара Єрофеєва, Теодора Александрова, Едіта Шауфлер, Сімона Пейчева, Ольга Капранова, Анна Безсонова та багато-багато інших. Для Безсонової, так само, як і для Тамари Єрофеєвої, Наталії Годунко, Аліни Максименко чи, скажімо, нинішньої прими української художньої гімнастики Ганни Різатдінової, Кубок Дерюгіної був своєрідним «першим балом», дебютом на великій арені.

Змагання – на різний вік і на будь-який смак

Нинішній, 22-й за ліком, Кубок Дерюгіної без перебільшення можна назвати довгоочікуваним і вистражданим. Довгоочікуваним, бо турнір проводився після п’ятирічної перерви. А вистражданим, оскільки організаторам довелося докласти неймовірних зусиль, аби змагання не просто відбулися, а стали великою подією, святом для глядачів і спортсменок.
Хоча за географією представлених країн нинішній старт був далеко не рекордним (у змаганнях брали участь спортсменки з 29 держав), кількісний склад учасниць виявився одним з найбільших за всю історію змагань. Крім гімнасток, котрі виборювали нагороди Гран-прі, у Києві паралельно проводилися змагання на Кубок Дерюгіної в різних вікових групах – сеньйорки (дівчата 2001 р. н. і старші), юніорки (2002–2003 р.н.) та преюніорки (2007–2008 р.н.). Також програма заходу включала змагання в групових вправах серед дорослих команд і юніорських збірних. До речі, на юніорок цьогоріч чекає розіграш нагород у групових вправах на чемпіонаті Європи. З огляду на це до Києва приїхало більше десятка команд, у тому числі традиційно дуже сильні саме в групових вправах збірні Італії та Болгарії.

Без Ганни немає «Вікторії»

Але головною родзинкою триденної гімнастичної феєрії, звісно ж, були змагання в індивідуальній програмі серії Гран-прі. З особливим нетерпінням всі очікували на виступ бронзової призерки Олімпіади в Ріо Ганни Різатдінової. Сама спортсменка під час спілкування з журналістами напередодні змагань зізналася, що дуже скучила за неповторною атмосферою Кубка Дерюгіних, за доброзичливою і щирою київською публікою.
Не передати силу аплодисментів, що вибухнули після того, як диктор оголосив вихід Різатдінової на арену. І навіть помітна помилка у вправі з обручем аніскілечки не притлумила в серцях глядачів радості від зустрічі з примою. На превеликий жаль, цей вихід для Ані став першим і останнім на Кубку Дерюгіної-2017. Як потім пояснила гімнастка, вона знялася з турніру через стару травму стопи, що несподівано дала про себе знати. Подальші плани лідера збірної України залежать від того, як відбуватиметься процес лікування й реабілітації. За словами спортсменки, вона сподівається, що зможе відновитися після травми й продовжити виступи у великому спорті.
Зауважимо, після вибуття головної претендентки на перемогу змагання менш цікавими не стали. От тільки прикро, що другий номер збірної України – призерка чемпіонатів світу і Європи в командній першості Вікторія Мазур – виступити на повну силу не зуміла. Втрати предмети, численні дрібні помилки, а ще, я би сказала, відсутність драйву – все це завадило спортсменці за сумою чотирьох вправ піднятися вище п’ятого місця. Переможницею в багатоборстві стала росіянка Поліна Хоніна – гімнастка поки що не надто відома широкій публіці, але з дуже цікавою програмою, яку вона виконує впевнено і стабільно. Причому Поліна рівно пройшла як кваліфікаційний раунд, так і фінали в окремих видах, виборовши, крім абсолютного «золота», три «срібла».
Срібну і бронзову призерок у багатоборстві – відповідно Юлію Бравікову з Росії та Вікторію Філановськи з Ізраїля – розділили мізерні п’ять сотих бала. Бравікова, як і Хоніна, представниця молодого покоління російської гімнастики. Її гімнастичний стиль емоційно яскравіший, ніж у Поліни, але й помилок Юлія припустилася набагато більше. Ну а щодо бронзової призерки, то Вікторію Філановськи любителі гімнастики добре знають ще з минулого олімпійського циклу. Своїм виступом у Києві Торі, як її називають подруги по команді, ще раз підтвердила високий рівень художньої гімнастики Ізраїлю, чиї представниці впродовж останніх років неодноразово завойовували нагороди на етапах Кубка світу, Гран-прі, чемпіонатах світу на Європи.
Призерки в абсолютній першості розіграли між собою і більшість нагород в окремих видах. Композицію з обручем виграла Філановськи. У вправах з булавами та стрічкою не було рівних Бравіковій. Катрін Тасева з Болгарії завдяки суперскладній програмі виграла змагання з м’ячем. Не залишилися без нагород в окремих видах й господарки змагань: Вікторія Мазур взяла «бронзу» у вправі з обручем, а Олена Дяченко – у змаганні зі стрічкою.
Дяченко – гімнастка з чудовими зовнішніми даними, харизматична. Але їй, як кажуть, ще працювати й працювати, аби з «однієї серед багатьох» перетворитися в зірку. Це саме можна сказати й про ще двох українських гімнасток, котрі брали участь в основній програмі змагань, – Єву Мелащук і Яну Ярош.

Тріумф Христини Пограничної І... Альбіни Дерюгіної

Певна гіркота від далеко не найкращого виступу українок у змаганнях серед дорослих перебилася блискучим виступом в останній день змагань юної зірочки Христини Пограничної, котра виграла три з чотирьох фіналів індивідуальної першості серед юніорів. Свою спортивну кар’єру 13-річна Христина розпочала в рідному Львові, а тепер тренується в «Школі Дерюгіних» в Києві. Гімнастка прекрасно координована, музикальна й емоційна, в кожній вправі має елементи-«фішечки», що, відповідно до нових правил, дають надбавки до оцінки за складність. Наважуся припустити, що з молодого покоління українських «художниць» саме у Пограничної найбільше шансів потрапити в майбутньому до світової еліти. За віком їй ще два роки виступати в юніорській категорії. Тож хочеться побажати юній спортсменці здоров’я, наснаги, витримки в тренуванні і удачі на стартах.
Завершальним акордом Deriugina Cup-2017 став гала-концерт, присвячений 85-річчю Альбіни Миколаївни Дерюгіної. Глядачі, котрі недільного вечора майже вщерть заповнили трибуни Київського палацу спорту, побачили не просто прекрасне спортивно-мистецьке шоу, а й мали змогу разом з іменинницею поринути в спогади про минуле. Кадри відеохроніки з історії вітчизняної гімнастики. Закарбовані кінокамерою епізоди важких тренувань і радісні миті перемоги на змаганнях. Теплі слова Альбіни Дерюгіної про кожну з учениць-чемпіонок. Виступи Анни Безсонової, Наталії Годунко, Аліни Максименко, Ганни Різатдінової у супроводі модних музичних колективів. Цікаві коментарі до всього, що відбувалося на килимі й на екрані, ідейної натхненниці й головної режисерки заходу Ірини Блохіної. Кубок Дерюгіної-2017 завершився на високій ноті. Хочеться сподіватися, що славна історія цього турніру продовжиться наступного року. Та й зрештою що може бути яскравішою окрасою спортивної весни у Києві, ніж приліт до берегів Дніпра чарівних гімнастичних «ластівок»?