До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Не збитися з ритму в Токіо!

На чотирьох Олімпіадах поспіль українські представники кульової стрільби сходять на п’єдестал пошани. На Іграх у Ріо-де-Жанейро срібну медаль в стрільбі з пневматичної гвинтівки на десять метрів доволі несподівано завоював Сергій Куліш із Черкас, продовживши приємну для вітчизняних снайперів традицію. Час летить непомітно, і стартував уже новий олімпійський цикл…

До лютневого чемпіонату Європи серед дорослих і юніорів в Словенії збірна України, як і зазвичай, готувалася у Львові на армійській стрілецькій базі, що відповідає вимогам сьогодення. Наша найтитулованіша спортсменка Олена Костевич з Чернігова січневий етап підготовки проводила в австрійському місті Лінці, спортивну честь якого захищає в чемпіонаті цієї альпійської держави.
- Я заздалегідь передав Олені детально розписаний план підготовки, – говорить наставник Костевич заслужений тренер України Ігор Чередінов. – І якщо в неї виникають якісь проблеми, то ми їх вирішуємо в телефонному режимі. Хоча, коли відверто, враховуючи величезний досвід Костевич, її авторитет, вона сміливо може обходитися вже й без підказок з боку тренерського штабу.
За словами головного тренера збірної України Олександра Камінського, перед відповідальними міжнародними стартами, а чемпіонат Європи – серед них, завжди відбувається 12-денний централізований збір. Камінському допомагають тренери з підготовки гвинтівочників, пістолетників, психолог, масажист, зброярі.
- Важливо, що після Ігор у Бразилії всі наші провідні снайпери залишилися в строю, – підкреслює Олександр Борисович. – Певні кадрові зміни відбулися лише серед кандидатів до збірної, що виступають у вправах ГП-11 та ГП-12, але вони не входять до олімпійської програми.
…Срібного призера Олімпіади в Ріо-де-Жанейро Сергія Куліша одразу й не впізнати, а все тому, що він тепер з бородою.
- Більше новин немає, – зізнається черкаський стрілець, котрий завоював для України першу нагороду на Іграх у Бразилії. – На жаль, торік так і не відсвяткував новосілля, хоча мер Черкас обіцяв оперативно вирішити моє квартирне питання. Незважаючи на мій успіх у Ріо, нічого не змінилося й у міському тирі, який справляє гнітюче враження. Переконаний, владним структурам слід подбати про створення там хоча б елементарних умов. Але, схоже, про наше існування вже всі забули. Втім, нам не звикати до труднощів, вони тільки загартовують. Ми з моїм тренером Віктором Нагнієм і Георгієм Коновалюком, котрий опікає мене в збірній, докладаємо зусиль, аби бути впевненим у собі на лінії вогню.
Тим часом у сусідньому приміщенні, де тренуються представники пістолетної групи, Ігор Чередінов щось емоційно підказує майстру спорту міжнародного класу львів’янці Юлії Коростильовій.
- В кожного стрільця є свій індивідуальний стиль, – уточнює Ігор Борисович. – Ось чому вносити кардинальні корективи немає потреби. Наше, тренерів збірної, завдання – виправляти ті помилки, які в кожному окремому випадку негативно впливають на ефективність стрільби. Ось й Коростильовій я порадив бути більш зосередженою під час прицілювання.
Звертаємо увагу на те, що тренерський штаб дуже старається, аби заняття проходили не монотонно. Без сумніву, сприяє натхненню й те, що стрільба відбувається під музичний супровід – така зараз вимога міжнародної федерації. Після кількох, так би мовити, кваліфікаційних серій, обов’язково – фінальна, де треба демонструвати всю свою майстерність.
- Це важливо й тому, що цьогоріч змінився формат фінальної частини змагань, – говорить Ігор Чередінов. – Якщо раніше все вирішувалося в серії з 20 пострілів, то нині вже з 24. Це зроблено для того, аби до мінімуму звести випадковість результату.
- Ще одна новинка, що з’явилася в програмі виступів стрільців, – змагання в міксті, – бере слово заслужений тренер України Степан Старинський, котрий відповідає за підготовку гвинтівочників. – Цікаво, що свого часу правила змагань у цій дисципліні розробляв саме головний тренер збірної України Олександр Камінський. До речі, на їх апробацію пішов цілий рік, зате тепер нагороди в міксті розігрують на чемпіонаті Європи, і все йде до того, що це командне суперництво в стрільбі з пневматичного пістолета та гвинтівки буде включене й до програми Ігор у Токіо в 2020 році. «Родзинкою» ж суперництва в міксті є те, що воно вимагає не тільки влучності, а й вміння стріляти швидко. Ось чому під час формування змішаної команди звертаємо увагу саме на ці якості. На жаль, за достовірною інформацією в олімпійській програмі вже не буде вправ МГ-9 та МП-6.
Другий сезон із збірною України працює психолог Ія Біргер. Важливо, що їй вдалося знайти спільну мову передусім з молодими стрільцями, котрим ще бракує стійкості та стабільності. Ія не пропускає жодного тренування, щоб краще відчувати своїх підопічних. До кожного, звичайно, потрібен індивідуальний підхід. Фахівець переконана, що спортсмени мають бути не тільки талановитими, а й сильними особистостями, завдання ж психолога – всі їхні кращі якості розвивати, знаходити нові ресурси, передусім йдеться про енергетичне загартування.
Ось такі вони – будні нашої головної стрілецької дружини. Хочеться побажати їй нових злетів, бо була нагода переконатися, який це складний вид спорту.
- Коли відверто, то медальні надії на Олімпіаді в Бразилії ми пов’язували не з Кулішем, а з іншими стрільцями, – бере слово Олександр Камінський. – І хоча профільне міністерство цього разу не вимагало, аби ми гарантували завоювання 2-3 нагород, проте всі чекали злету наших лідерів – Олени Костевич і Олега Омельчука, котрі якнайкраще проявили себе на переважній більшості змагань олімпійського циклу, а за кілька місяців до Ігор достроково пробилися до фінальної частини Кубка світу, яку після Ігор у Ріо приймало італійське місто Болонья.

Сергій Куліш

- Проте цим планам не судилося збутися, навпаки, саме Костевич і Омельчук виступили нижче своїх можливостей, не потрапивши в Ріо навіть до фінальної програми. А коли згадати, що окрім Куліша та ще одного гвинтівочника – Олега Царькова, більше ніхто з українців не претендував на нагороди, то, погодьтеся, до решти наших учасників Ігор, є запитання. Чи, може, були об’єктивні причини, котрі перешкодили збірникам виступити краще?

- Детальний аналіз виступу на Олімпіаді вже зроблено і слід зауважити, що цього разу стрільці були забезпечені всім необхідним. Потрібна була Олені Костевич нова олімпійська мішень – будь ласка, необхідна була Сергію Кулішу і Павлу Коростильову нова найсучасніша зброя – без проблем. Раніше було інакше. Пригадується, мій попередник Анатолій Кукса перед Олімпіадою в Пекіні лише завдяки давнім контактам із закордонними фірмами-виробниками діставав гостродефіцитний інвентар найвищої якості. Зокрема, мало хто знає, що таких стволів гвинтівки, з якої стріляв майбутній олімпійський чемпіон Артур Айвазян, було виготовлено лише три.
Все вдалося виконати й з того, що планували в підготовчий період. Найімовірніше, це саме той випадок, коли ми перестаралися, й це зашкодило. Переконаний, що тій же Костевич не варто було докладати таких титанічних зусиль, аби постійно підтримувати бойову спортивну форму. Можна було відмовитися від поїздки на заключний етап Кубка світу до Баку, тим паче, що перепустка до фінальної частини цих змагань уже була в кишені. Мабуть, і мені варто було бути наполегливішим, але, схоже, я переоцінив досвід наших «зірок».
До речі, єдиний із наших олімпійців, хто пропустив той етап Кубка світу в Баку, – Сергій Куліш якраз і досяг успіху в Ріо. Вже після прибуття до Бразилії склалося враження, що мої підопічні перенасичені змаганнями, а бажано, аби вони, образно кажучи, були голодними до перемог перед виходом на вогневий рубіж. Також не варто було приїжджати до Ріо заради акліматизації аж за 12 днів до старту. Як засвідчив травневий етап Кубка світу, вистачило б і тижня. Монотонне перебування в Олімпійському селищі, де постійно велися розмови про необхідність завоювання медалей, лише дратувало й не сприяло мотивуванню. Слід було брати приклад з німецьких снайперів, котрі прилітали в Ріо по мірі наближення стартів. Можливо, це й допомогло німцям зібрати вагомий «врожай» олімпійських нагород.

Але ж ви також не сумнівалися в можливостях Костевич і Омельчука.

- А хіба могло бути інакше, адже вони демонстрували високі результати і під час тренувань завжди працювали зразково. Проте, на жаль, навіть їх авторитет і досвід не допомогли впоратися зі стартовим хвилюванням. До речі, ви, мабуть, звернули увагу на те, що Костевич на Олімпіадах заявляла про себе через раз. Будемо сподіватися, що 2020 року в Токіо вона реалізує свої медальні амбіції.

Сергій Куліш, завоювавши «срібло», говорив, що його улюблена вправа – МГ-6 ще попереду, натякаючи, що збирається штурмувати найвищу сходинку п’єдесталу пошани. Проте в стрільбі з трьох положень він не пробився до фіналу.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Василь
МИХАЙЛОВ

Фото
Євгена КРАВСА