До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Міністерство молоді та спорту України      Національний олімпійський комітет України

Олександр Мендусь: «Зберегти тренерські кадри і залучити хороших менеджерів!»

Багато років Веукраїнське фізкультурно-спортивне товариство «Колос» посідає почесне місце серед найавторитетніших спортивних організацій країни. Його називають опорою всього нашого сільського спорту. Спортсмени-колосівці з незмінним успіхом представляють Україну на найпрестижніших стартах.

Серед героїв тільки останнього десятиліття переможці та призери чемпіонатів світу, Європи, Олімпійських ігор: боксери Василь Ломаченко і Тарас Шелестюк, важкоатлети Ігор Разорьонов і Юлія Паратова, стрільці Микола Мільчев та Олена Костевич, легкоатлетка Наталія Добринська, біатлоністка Олена Підгрушна та багато інших. У бесіді з кореспондентом «Олімпійської арени» про підсумки Олімпіади, плани на майбутнє і найбільш гострі проблеми товариства розповів голова ВФСТ «Колос» Олександр МЕНДУСЬ.

У чому секрет успішних виступів спортсменів «Колоса» на Олімпійських іграх?

– На мій погляд, витоки успіху «Колоса» – в його історії, розвиненій структурі і традиціях. Нашій організації цього року виповнилося 66 років. «Колос» має величезний потенціал тренерських кадрів, широку мережу спортивних шкіл, причому особливо важливо те, що вони знаходяться в сільській місцевості. Треба сказати, що така база нашого спорту вищих досягнень, олімпійського резерву нині не використовується з максимальною ефективністю.
Сьогодні часто можна чути розмови про дефіцит здібних дітей у нашому спорті. Багато юнаків, котрі можуть розкрити свій талант саме у фізичній культурі, живуть у сільській місцевості. І це не випадково: ці хлопчики й дівчатка з раннього віку звикли до сільськогосподарської праці. А вона виховує якості, необхідні в спорті, передусім у легкій атлетиці, важкій атлетиці, боротьбі тощо – у тих видах, де вимагається колосальна напруга, витривалість, природна фізична сила. Такі дані і потенціал закладані у сільських дітях.

Як ви оцінюєте результати колосівців на Іграх у Ріо?

– На жаль, не можу сказати, що виступ спортсменів «Колоса» на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро нас задовольнив. На рахунку нашого ФСТ одна бронзова медаль – у Тараса Міщука у веслуванні на каное. Ще є два четвертих місця – у стендовій стрільбі у Миколи Мільчева і у веслуванні на байдарці у Марії Повх. Два представники «Колоса» посіли п’яті місця у важкій атлетиці – Ірина Деха і Олександр Пелешенко. На восьмій позиції опинилися важкоатлетки Юлія Паратова і Анастасія Лисенко.
Ці успіхи, безумовно, виглядають досить скромно на тлі виступів на попередній Олімпіаді в Лондоні. Там колосівці завоювали набагато більше нагород, включаючи золоту медаль Василя Ломаченка в боксі. Зниження результатів очевидне. На це є певні причини, необхідний глибокий аналіз виступів наших атлетів у Ріо.
Можна точно сказати, що той потенціал і резерв, який ми мали з радянських часів, вичерпано. Практично вже вісім років немає якісної селекційної роботи. І, буду говорити відверто, останні три роки для «Колоса» були дуже нелегкими. 2013-го, коли я прийшов в організацію, фінансування зменшилося удвічі. На такому рівні воно і залишається.
Обласні організації «Колоса» сьогодні існують в стресовому стані – щодо фінансування, реорганізації, децентралізації, діяльності спортивних шкіл. Школи взагалі потрапили у важку ситуацію, коли перейшли від фінансування з фонду соціального страхування до фінансування з місцевих бюджетів. Все це не сприяло успішній підготовці і в подальшому виступу на Іграх. У складах команд олімпійської збірної тренувалися 33 спортсмени «Колоса», до Ріо поїхали 25.
Ще одна дуже серйозна для нас проблема – те, що за останні чотири роки стався помітний відтік провідних олімпійців-колосівців до інших спортивних товариств і організацій.

Що саме змушує спортсменів міняти колосовську на емблеми інших ФСТ?

– Ми маємо велику мережу дитячо-юнацьких спортивних шкіл, серед спортсменів «Колоса» багато студентів аграрних вищих навчальних закладів, де прекрасно працюють кафедри фізвиховання і спорту. І при цьому ми не маємо штатної збірної команди нашого ФСТ, члени якої могли б стабільно отримувати заробітну плату, як це робиться в деяких товариствах. Якби такі умови були і у нас, то наших вихованців ми могли б доводити до олімпійських медалей власними силами. А нині змушені їх передавати, наприклад, до спорттовариства Збройних Сил, «Динамо», щоб атлет мав перспективи успішного продовження кар’єри.
Ми працюємо над вирішенням проблеми, намагаємося максимально використовувати всі допустимі засоби. Плануємо залучати меценатів, готових інвестувати у розвиток спорту. Необхідно запроваджувати нові управлінські механізми, щоб мати можливість акумулювати позабюджетні кошти і формувати бюджет, достатній для підтримки спорту найвищих досягнень.
Сьогодні, на жаль, ми не можемо ні на обласному, ні на центральному рівнях забезпечити підготовку тих своїх вихованців, котрі мають реальну перспективу потрапити на Олімпійські ігри і у зимових, і у літніх видах. Але це не означає, що ми розписуємося в своєму безсиллі. Наші організатори проводять величезну роботу і в областях, і в районах із залучення позабюджетних коштів, працюємо по усіх напрямах. І, без сумніву, зрештою досягнемо позитивного результату.

Ірина Деха

Які плани і зміни в роботі ФСТ намічено, з урахуванням підсумків Ріо-2016?

– Дуже важливою подією для нас став Х позачерговий з’їзд ВФСТ «Колос», який відбувся 10 листопада. Визначили головні напрямки, по яких рухатимемося.
Перше – фізкультурно-оздоровча робота. Сьогодні відбувається децентралізація влади, створюються об’єднані територіальні громади, кожна формується з 5–10 сіл. Необхідно, щоб такі об’єднання мали спортивну інфраструктуру, спортивні школи. Разом з Міністерством молоді та спорту ми підключилися до розроблення програми розвитку об’єднаних територіальних громад у сільській місцевості, яка включає і розвиток спортивної інфраструктури, спортивної діяльності. Ми розраховуємо, що на наші напрацювання обов’язково спиратимуться, адже «Колос» подібними питаннями займався давно, має багатий досвід. І наші осередки успішно працюють на більшості територій.
Разом з органами влади, місцевими депутатами ми готові формувати все те, що так потрібно державі, – спортивні клуби, колективи фізкультури, сільські відділення ДЮСШ з кваліфікованими фахівцями-інструкторами.
Створення такої базової моделі надасть можливість отримати новий спортивний резерв. В ідеалі, кожна така територія з населенням до 10 тисяч осіб матиме свою дитячо-юнацьку спортивну школу, відповідних фахівців, учителів фізкультури та багато іншого. Крім того, одним із головних завдань є виявлення талановитих дітей. Думаю, що саме село допоможе олімпійському спорту в країні вирішити багато проблем і підтягнутися до необхідного рівня.
Ще один дуже важливий напрям роботи «Колоса» – робота зі спортивним резервом, збереження наших ДЮСШ. Сьогодні є серйозні проблеми, пов’язані з прагненням місцевих органів виконавчої влади всі спортивні школи сконцентрувати в комунальній власності. Але давайте згадаємо історію створення спортивних товариств, організацій. Одним із головних їхніх завдань було впровадження в дитячо-юнацькому спорті змагального принципу. І з цим завданням успішно впоралися. Змагання між ДЮСШ проводилися за територіальною ознакою, відомчою, за належністю до спорттовариства – була необхідна конкуренція між дітьми, тренерами, школами. Змагання – це той кисень, яким у спорті дихають.
Що ж буде, якщо проведуть централізацію всіх спортшкіл навколо одного керівника? Зрозуміло, що в таких умовах принцип змагальності не приживеться і досягти високих результатів буде неможливо. Такі школи, як правило, скочуються до відкриття відділень, де можна досягти якогось успіху з мінімальними витратами, уникаючи серйозної конкуренції, наприклад, з олімпійського виду перескочити на якийсь неолімпійський. Це неправильна позиція. На мій погляд, необхідно чітко визначитися з пріоритетними видами спорту і, виходячи з цього, – з тренерами, базами, ДЮСШ. Все це треба безперервно розвивати, ставити мету і досягати її. Держава має включити той регуляторний принцип, який не дозволить втратити олімпійські види спорту і висококласних тренерів. А у фахівця, звичайно, має бути фінансовий стимул. Інакше як його втримати?
Зараз перехідний період, він найтяжчий. Якщо збережемо все, що накопичили, не втратимо тренерів, збережемо принцип змагальності, то результат буде обов’язково. І не треба шукати модель, на яку орієнтуватися. Китайці, наприклад, беруть нашу модель організації, яка схожа на піраміду – від масового спорту до спорту вищих досягнень. І, як бачимо, успішно її реалізують. Не треба все, що стосується минулого, відкидати. Так, багато чого було неефективним, але багато було і гідного. Позитивний досвід треба використовувати, скорегувавши відповідно до нинішніх умов.
Ще одне найважливіше питання нашого з’їзду – спорт вищих досягнень. Ми залучимо всі наші резерви і визначимо, яким чином створити свою штатну команду. Необхідно побудувати роботу так, щоб підприємства, які нас підтримують, частину коштів давали не тільки на організацію і проведення спортивних заходів, а й на підтримку наших спортивних зірок. Цього заслуговують не лише спортсмени, а й їхні наставники. Тренерам наших ДЮСШ дуже прикро втрачати талановитих вихованців, коли вони переходять до інших товариств.

В якому стані сьогодні перебувають бази «Колоса»?

– Сьогодні у нас залишається база олімпійської підготовки і база санного спорту в Тернопільській області. Там же є біатлонні школи, але їх припинили фінансувати через якісь місцеві суперечки. Взагалі в Тернопільській області шість ДЮСШ, зараз вони залишилися без фінансування. Катастрофічна ситуація. Є сильні школи першої категорії, які рішенням місцевої влади об’єднують з іншими колективами.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Інтерв’ю брав
Ігор ЧЕМЕРИС