Каное: човен олімпійських надій

На Олімпійських іграх в Ріо у наших каноїстів цілком могло бути не дві, а три медалі. За крок до п’єдесталу фінішував 20-річний хмельничанин Павло Алтухов. Четверте місце для юного атлета, котрий на рівних боровся з найсильнішими спортсменами планети, є прекрасним результатом. А головне – з’явилася надія, що в недалекому майбутньому на дистанції 1000 м домінуватимуть українські веслувальники.

Ми знову повернулися до бразильських подій у бесіді з одним з найдосвідченіших тренерів з веслування на каное Сергієм Жиляєвим. Тепер про ту спекотну спортивну боротьбу на олімпійських каналах можна говорити «з холодною головою», спокійно аналізуючи і роблячи прогнози на майбутнє. Почали з того, що попросили наставника докладніше розповісти про його підопічного Павла Алтухова.
– Що сказати... Його спортивна кар’єра тільки починається, все ще попереду. Веслуванням Павло почав займатися в дитинстві під моїм керівництвом у хмельницькій дитячо-юнацькій спортивній школі. Вперше заявив про себе 2012 року, коли став чемпіоном України серед юніорів. А потім здобув дві золоті медалі на юніорському чемпіонаті Європи. За рік знову був кращим на внутрішній і європейській першостях серед юніорів. Крім того, додав у послужний список бронзову медаль юніорського чемпіонату світу.
У 2014 році перемагав на молодіжному рівні: став чемпіоном України, бронзовим призером континентальної та світової першостей. Тоді ж дебютував на змаганнях серед дорослих спортсменів. Виступив на чемпіонаті Європи в німецькому Бранденбурзі і на чемпіонаті світу в Москві – тут був близький до призових позицій, двічі фінішувавши четвертим.
Першого серйозного успіху на дорослому міжнародному рівні досяг в 2015 році, коли потрапив до основного складу національної збірної і виборов на чемпіонаті Європи в чеському Рачіце дві «бронзи». Він завоював їх у змаганнях каное-одиночок на кілометровій і півкілометровій дистанціях. Пізніше на чемпіонаті світу в Мілані посів четверте місце.
Завдяки серії успішних виступів Павло здобув право захищати честь країни на Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро. Хочу зазначити, що в півфінальному заїзді він став другим. У фіналі показав час 4.01,587 і в підсумку посів четверте місце.

– Розстановка сил в подальшому і визначила фаворитів олімпійського турніру. Рейтинг очолював німецький веслувальник Себастьян Брендель. Не скажу, що він був поза конкуренцією, але першим номером однозначно, сьогодні він найсильніший.
Інші спортсмени, котрі посідали рейтингові місця з другого по п’яте, – приблизно рівні за силою. Але передусім варто назвати бразильця Ісакіаса Кейруса і чеха Мартіна Фуксу. Павло Алтухов посідав п’ятий рядок.


– Якщо називати фаворитів відповідно до рейтингу, то прогнози цілком виправдалися. Місця в підсумку розподілилися приблизно так, як і передбачалося. Хоча було очевидним, що могло скластися і трохи по-іншому.
За своїм силами, кондиціями, характером Алтухов виглядав добре, мав відмінну функціональну підготовку. Павло мав стати призером – ця думка є цілком об’єктивною, оскільки її висловлювали багато фахівців. Зрозуміло, що ми, тренери, розраховували на медаль. Але в спорті на результат можуть вплинути навіть, здавалося б, не дуже значні чинники, ледь помітні деталі. Можливо, на те, що Павло трохи не дотягнувся до п’єдесталу, вплинули причини технічного характеру, пов’язані з оснащенням човна, тут є нюанси, які пояснити не завжди легко. Якщо ретельно все аналізувати, то на згадку приходять ще деякі несприятливі фактори: могли негативно вплинути бічний вітер, крайня доріжка і бовтанка. До того ж із жеребкуванням вийшла не дуже хороша історія. Були очевидні помилки з боку суддів: спочатку дали одне жеребкування, ми відповідно до нього налаштовувалися на гонку. Але потім несподівано розподіл змінили. Якщо скласти все, про що я говорив, то справді в сумі воно могло призвести до того, що наш спортсмен не потрапив в призи.
Хоча в цілому виступом Павла Алтухова ми задоволені, адже спортсмен не те, що молодий, а зовсім юний. Для 20-річного атлета показати такий результат на найголовніших стартах планети – це дуже добре. Тепер треба спокійно, наполегливо працювати і виправляти помилки.


– Психологічно Павло був налаштований дуже добре. Хоча міг вплинути такий фактор, як «спортсмен, що стоїть поруч». Спробую пояснити, що це таке. У фіналі?На сусідній доріжці був чех Мартін Фукса, якому мій підопічний програвав і торік, і цього року. І ось Павло їде попереду і мимоволі озирається назад, відстежуючи, як рухається його суперник. Тобто Фукса для нього був своєрідним «обмежувачем швидкості», буває таке. Але зазначу, що це з області припущень. Алтухов готовий був боротися, не шкодуючи сил.


– Виходячи зі свого досвіду, скажу, що значно легше працювати, коли отримуєш готового спортсмена. Це означає, що атлет має стабілізований функціональний і фізичний стан. А з Павлом я почав працювати, коли він був ще дитиною. І вів його від юнаків і юніорів до категорії дорослих. Це було непросто, але я точно знаю всі особливості підопічного, нюанси його характеру і спортивних кондицій. І з повною відповідальністю можу сказати, що в Алтухова великий потенціал. Його треба реалізовувати.