Paris 2024
Спортивні баталії 2023 року
До олімпійської медалі разом з "Олімпійською Ареною"!
Засновник:
Національний олімпійський комітет України

«Тепер починаю підготовку до Ігор»

Павло Коростильов
На чемпіонаті світу в Каїрі у жовтні 2022 року одним із трьох українських володарів перепустки на Ігри XXXIII Олімпіади в Парижі став стрілець Павло Коростильов.
Крім цього на світовій першості львів’янин завоював чотири нагороди, одна з яких - золота. Про непростий шлях до світового п’єдесталу, підготовку в умовах війни, завоювання олімпійської ліцензії, а також висновки з попереднього досвіду виступу на Олімпійських іграх Павло розповів в інтерв’ю «Олімпійській арені».


- Чемпіонат світу згадую лише з позитивними емоціями, адже вдалося продемонструвати гарний результат, завоювати чотири нагороди. В нашому виді спорту світова першість відбувається раз на чотири роки, тому це досить значна подія, до якої ми довго і наполегливо готувалися, прагнули показати найкращий результат.

В Каїрі ви повторили досягнення чотирирічної давнини і здобули друге для себе «золото» світової першості в стрільбі з малокаліберного пістолета на 25 метрів. Розкажіть, яка медаль далась важче?

- Насправді важко порівнювати ці нагороди, адже кожна з них по-своєму важлива та цінна. Чотири роки тому на чемпіонаті світу в Кванджу я ще був досить молодий, і та медаль була для мене першою особистою нагородою зі світових першостей.
Зараз вже, маючи за плечами чималий досвід, я їхав на змагання, чітко усвідомлюючи свої цілі та бажання.

Як в цілому оціните свій виступ на цьогорічній світовій першості? Як для вас проходили фінали, що було найважче?

- Виступом я задоволений, хоча, можливо, десь трохи не вистачило везіння. Найважчим моментом для мене виявився фінал у пневматичному пістолеті на 10 метрів, адже відчував значний психологічний тиск. Розумію, що в такі моменти моя сім’я, команда і вся країна пов’язує зі мною великі сподівання, а тому я не маю права їх підвести.
У підсумку вдалося завоювати бронзову нагороду в цій дисципліні, а головне – здобути олімпійську ліцензію для нашої країни. Вважаю це гарним результатом, адже тепер ми гарантовано матимемо свого представника на Іграх у Парижі.

Яку з дисциплін Ви вважаєте своєю коронною, а яку б хотілося б покращити?

- Коронної дисципліни в мене немає, все залежить від сезону та від того, що більше тренуємо в певний період часу. Ближче до зими в нас зазвичай починаються змагання з пневматичного пістолета, тому в цей період зосереджуємось саме на ньому. А вже влітку додається робота з малокаліберною зброєю. Особисто мені важко виділити щось конкретне, для мене усі дисципліни є однаково важливі.

Як війна в Україні вплинула на підготовку команди і вашу особисту. Чи важче стало психологічно змагатися? Чи, навпаки, з’явилася більша мотивація прославляти країну?

- Звичайно, війна внесла значні корективи в нашу підготовку і загалом у життя. Як і для кожного українця. Психологічно стало важче, адже переживаємо за наших хлопців на передовій та за всіх людей в Україні, які страждають від російської агресії. Втім, це додає певної мотивації показувати гарні результати на міжнародній арені, здобувати якомога більше перемог для нашої країни.

В Каїрі Ви також завоювали бронзову нагороду в міксті з Оленою Костевич. Особисто для вас виступати в парі важче, ніж в особистому заліку?

- Виступати в парі дуже непросто, адже ти відповідаєш не лише за свій результат, але й за свого партнера. Намагаєшся роботи все, щоб його не підвести. Під час подібних змагань ми, звичайно, підтримуємо один одного, знаходимо необхідні слова, щоб якнайкраще налаштуватися на вдалий виступ. Підтримка у такі моменти вкрай необхідна.

З якими думками Ви згадуєте Олімпійські ігри в Токіо. Це був для вас хороший досвід на майбутнє чи все ж втрачений шанс, адже ви зупинилися за крок від нагороди, посівши 4-те місце у фіналі стрільби з пневматичного пістолета на 10 метрів?

- Насправді, з Олімпійських ігор в Токіо в мене залишилися лише гарні спогади. Це були незабутні моменти спортивної кар’єри, а також важливий досвід на майбутнє, не дивлячись на те, що мені не вдалося завоювати нагороду. Сподіваюся, що вдасться використати цей досвід вже на наступних Іграх у Парижі.

Повністю читайте у віддрукованому номері.
Передплатити журнал зараз!

Максим
ЧЕБЕРЯКА