На терезах гармонії

Одне з найбільших благ, яке люди можуть побажати собі та один одному, це жити у злагоді та гармонії з самим собою і цілим світом. Та що таке гармонія? Який зміст слід вкладати у це, здавалось би, звичне слово? Про це ми розмовляємо з тренером з китайської оздоровчої системи та бойового мистецтва тайцзицюань Оленою Чукаріною, яка стверджує, що гармонія – це передусім баланс, та «золота середина», про яку говорили ще античні філософи.

Балансуючи на лезі бритви

Гармонія – це перебування у межах норми в усьому. У китайців є притча, яка чудово ілюструє поняття балансу Дао. Колись в одному з тайських селищ довго не було дощу, і мешканці покликали на допомогу даоса-мандрівника. Даос, навіть не заходячи у селище, закрився у хатинці на околиці. Він сидів там три дні, а на четвертий пішов дощ. Мешканці селища сприйняли це як належне: прийшов даос і все владнав. Та європеєць, котрий випадково опинився у тому місці, був вражений неймовірно. Він поцікавився у даоса, як йому вдалося викликати дощ. Той здивувався: «Який дощ? Я не викликав ніякого дощу. Просто неподалік від селища відчув, що тут дао перебуває у неспокої. Через це порушилося і моє дао. Тоді я терміново зачинився у хатинці і три дні відновлював своє дао. Тепер йду далі».
Коли говорити, наприклад, про гармонійну статуру, то надто худорлява людина, в котрої недостатньо підшкірного жиру, окрім цілого «букету» захворювань, буде слабкою і постійно мерзнутиме. Дисбалансом вважається й зворотний варіант, коли жиру надто багато (обсяг талії перевищує допустимі межі). «Обсяг талії, ясна річ, це лише один аспект. Показниками фізичного балансу є також частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, частота й глибина дихання тощо; якщо хоча б один з фізіологічних показників виходить за межі норми, це свідчить про дисбаланс, – веде далі Олена Чукаріна. – Гармонія проектується на кожну зі сторін нашого життя. Постійно знесилений трудоголік, незважаючи на всі свої досягнення, не може перебувати у гармонії. Аби збалансувати стан постійної перевтоми, організм «нагородить» свого власника якоюсь хворобою, аби той хоча б трохи полежав у ліжку і відпочив. Робота і відпочинок, тренувальні навантаження і відновлення мають бути у постійному балансі. Від надмірних фізичних навантажень починає вироблятися велика кількість токсинів, з якою організм одразу не дасть собі раду. Та коли навантаження є недостатніми, обмін речовин не відбуватиметься належним чином. Китайці, коли йдеться про навантаження у спорті чи різноманітних фізичних практиках, кажуть: «Малі навантаження не дають ефекту, великі – вбивають, а середні – розвивають».
Рівновага – це взаємозалежний процес. Не лише фізіологія впливає на рівновагу у розумі, а й навпаки: спокій (чи неспокій) у думках нерідко стає причиною балансу чи дисбалансу всього організму. Це засвідчено у старовинному китайському трактаті «Вень-цзи» (до багатьох цікавинок, записаних у стародавніх творах, сучасні вчені доходять експериментальним шляхом тільки тепер). «Якщо тіло страждає від кліматичних негараздів, разом з ним страждає і дух. Якщо ж дух пригнічений, тіло реагує на це хворобами». Немає нічого зайвого і випадкового. Працюючи з духом та енергією, можна оздоровити тіло. Працюючи з тілом, можна вплинути на дух та енергію. Вирівняти всі аспекти людського єства, аби вони звучали в унісон, – це і є досягнення балансу. Саме у цьому полягають практики тайцзицюань».

Рибка чорна, рибка біла

Гармонія, баланс – це основний символ даоської філософії. Дао – це все, що існує, що може існувати у Всесвіті (усі явища і процеси), тільки воно перебуває у потенційному стані. Це джерело, з якого походить усе. Символом Дао є коло, в якому плавають дві рибки – біла і чорна, з очима протилежного кольору. Вони позначають гармонію інь і ян. «Багато хто називає інь і ян жіночою і чоловічою енергіями і вважає, що вони існують паралельно одна з одною, ніколи не перетинаючись: чоловікам притаманна енергія ян, а жінкам – її протилежність, інь. Насправді енергія одна, – пояснює Олена. – Її називають енергією Дао, Абсолюту, Творця – кому як до вподоби. Не існує чоловічої та жіночої енергій. Коли енергія Дао досягає стану цілковитого спокою, всередині неї зароджується спонтанний, нічим не обумовлений рух. У цьому полягає природа і сила тайцзи. Це наче у гладь спокійного озера кинути камінчик, який спровокує довкола себе концентричні хвилі. При цьому вода залишається водою. Просто окремі її хвильки піднімаються, а інші опускаються, а потім навпаки. Тобто інь і ян – це різні властивості енергії. Часом вони є протилежними, часом доповнюють одна одну. Інь і ян перебувають у постійному русі, циркулюють у своєму колообігу, перетворюючись одна на одну. Інь для простоти сприйняття прийнято пов’язувати з жіночими рисами (м’якість, спокій, холод, тінь та інші), ян (твердість, рухомість, тепло, світло тощо) – з чоловічими. Та коли жінка говорить, а чоловік її слухає, саме жінка на час своєї промови стає активним агентом (ян), а чоловік – тим, хто сприймає та вбирає (інь). Те саме відбувається, коли жінка пропонує чоловікові їжу. Вона дає, а значить на той час бере на себе роль ян. Чоловік же приймає, завдячує і на якийсь час перетворюється на інь. В інші моменти ролі знову змінюються».
Усе життя людини можна розділити на періоди інь і ян. Коли маленька дитина приходить у цей світ, росте і швидко розвивається, це період ян. Далі розвиток досягає свого піку, після чого про свої права заявляє «інь».. Та водночас період ян може бути сповнений інь і навпаки. Для прикладу, коли немовля розвивається, воно потребує постійної уваги матері і приймає усе, що дає йому його сім’я.
Тобто гармонія єдиної енергії полягає у постійному русі і взаємоперетворенні. Це і є причиною балансу в усіх сферах життя як окремої людини, так і цілого суспільства. Коли потік енергії сповільнюється, людина починає хворіти чи переживати різноманітні життєві кризи. Коли ж перетворення інь на ян і навпаки зупиняється, фізичне тіло помирає (те саме стосується суспільства; якщо,наприклад, прірва між бідними і багатими зростає, це призводить до колапсу та революції, а значить формування нового ладу, який дасть можливість для наступного розвитку).

Свідомий вибір – бути щасливим

Тайцзи дозволяє запустити усі процеси в організмі людини, вивільнити і «розкрутити» енергію Дао і перевести її зі стану чистого потенціалу у матерію та дію. Інь і ян – це наче комп’ютерний код, де завдяки комбінаціям лише двох символів, нуля й одиниці, можна отримати нескінченну кількість різноманітних варіацій. З інь і ян утворюються п’ять основних першоелементів, п’ять стихій: земля, вода, вогонь, метал і дерево. Усі без винятку речі матеріальної природи, а також тіла живих організмів складаються з цих першоелементів. Якщо вилучити з цієї основи хоча би один першоелемент, життя як таке стало б неможливим. Якщо зосередитися на тілі людини, кожен з елементів відповідає за певні органи і системи, а також процеси, що відбуваються в організмі. Своєрідною мапою цих першоелементів є людська долоня. Так, мізинець відповідає за стихію води, є проекцією нирок і сечового міхура. Безіменний палець – то метал, і «опікується» він легенями і товстим кишківником. Середній палець відповідає за землю, а значить за шлунок і селезінку. Вказівний палець – вогонь, тобто серце (а разом з ним перикард, навколосерцева сумка, яку китайці вважають окремим органом) і тонкий кишківник. Великий палець уособлює дерево і є проекцією печінки і жовчного міхура.
«У природі усі першоелементи перебувають у балансі. Та от людина зі своїми амбіціями та бурхливою діяльністю сперечається із законам природи, а значить уже віддавна втратила цю гармонію, - продовжує тренер. – Тож наше з вами завдання – постійно шукати і відновлювати цей баланс, що дає здоров’я та внутрішню рівновагу і дозволяє протистояти стресам. Саме на це спрямована практика тайцзицюань. Та навіть ті, хто не практикує тайцзи, можуть віднайти забуту гармонію – передусім усвідомленістю. Як зазвичай живуть люди? Здебільшого «на автоматі». Уранці підводяться з ліжка, несуться у кухню, де за звичкою заварюють каву. При цьому не запитують себе: а чи хочеться мені цієї кави саме у цей момент? Так заведено, а значить і повторюється день у день. І багато хто навіть насолоду від тієї кави не отримує. Просто заливає у шлунок напій, не зупиняючись, аби відчути усю гаму смаку чи аромату. Кава є шкідливою для здоров’я. Та, як на мене, якби людина зуміла хоча би на хвилинку зупинити розум і побути у стані «тут і тепер», не занурюючись думками у минуле і не забігаючи у ті моменти, які ще доведеться пережити, якби у цей момент вона відчула задоволення від напою, від самого процесу пиття кави, кофеїн був би не таким і шкідливим. Не менше задоволення можна відчути від банального процесу вмивання: від звуку цівочки води, від дотику вологи спочатку до рук, а потім до обличчя. Холодна вода активізує усі біоактивні точки на долонях і вмикає різноманіття відчуттів. До цього варто прислухатися. Ані користі, ані насолоди не буде, коли робити все поспіхом. Думки про роботу і безліч запланованих справ бентежать розум, розриваючи увагу навпіл. Секрет енергетичної наповненості, та що там – щастя в цілому – і полягає у вмінні проживати кожен момент, який дарує життя. Цей маленький крок – зупинятися і проживати хоча б деякі моменти свідомо – суттєво змінить якість життя, дозволить без якихось особливих благ почуватися щасливішим.