Аюрведа – знання про здоров’я тривалістю у життя
- Олімпійська Арена №9-2017
- Клуб краси і здоров’я
Нові знання
- Аюрведа – це вчення про те, як прожити довге життя, залишаючись здоровим, сповненим сил і енергії. Це не шаманство і не поширена практика застосування БАДів чи дотримання чудодійних дієт. Аюрведа починається з усвідомлення: наш організм сконструйований так, що ми можемо жити довго і до останніх днів залишатися здоровими і енергійними. Для цього ми не повинні йому заважати – це перше правило. А друге – вміти у певний момент допомогти організму. Як і кожен матеріальний об’єкт, наше тіло у процесі життєдіяльності проходить шість етапів: поява на світ, зростання, розвиток, існування, занепад і зникнення. Таблеток від старості ще не винайшли, тому на цьому етапі ми маємо допомагати тілу. Та зазвичай люди нехтують потребами організму: не дотримуються режиму дня, вигадуючи теорії про «сов» і «жайворонків», виснажуючи організм дієтами чи перенапружуючи його переїданням.
Людське тіло має унікальну будову і функціонує за своїми законами, правилами і принципами. До власного організму потрібно ставитися з повагою, і він віддячить. Ми ж часто порушуємо правила: не дотримуємося режиму дня і харчування, спілкуємося не так, як належить, розвиваємо негативні емоції та почуття – і це стає насінням, з якого проростають розлади і хвороби.
Наш організм – біохімічна фабрика
У двадцять років я почав цікавитися духовними практиками і і зробив для себе висновок, що цивілізованій людині краще не вживати м’яса. І я цілком від нього відмовився, а також від риби, яєць і перейшов на лакто-вегетаріанську дієту (із продуктів тваринного походження вживав лише молочні). Сьогодні інтенсивні технології вигодовування тварин уже ні для кого не є таємницею. На фермах тварин годують штучною їжею, насиченою барвниками, консервантами, підсилювачами смаку, різноманітними гормонами (зокрема анаболічними стероїдами, аби швидше росли) та антибіотиками, щоб не хворіли. Весь цей «коктейль» зберігається у м’ясі. А під час забою тварин у кров викидається величезна кількість кортизолу та норадреналіну, гормонів стресу. Тваринний гормон, що потрапив до людини з м’ясом, її організм не відрізняє від власного і дозволяє впливати на обмінні процеси.
Сьогодні в Україні та сусідніх країнах м’ясо стало кулінарним культом. Наші ж пращури не їли стільки м’яса, страви східнослов’янської кухні були радше пісними. Народи, які населяли наші землі, мали зерново-молочний раціон. Фруктів вони їли менше, аніж південні народи, і менше вживали м’яса, аніж кочівники. Половина днів у році, згідно з релігійним календарем, були пісними. Пісна їжа так сильно не навантажує організм. Тож одного дня я вирішив відмовитися від м’яса, а тапер рекомендую це багатьом своїм пацієнтам. Якщо ж вони не в змозі замінити м’ясну їжу бодай морепродуктами, раджу не вживати важке червоне м’ясо. Та це свідомий вибір кожної окремої людини. Для мене початок вегетаріанства був сповненим натхненням: вперше я прожив зиму без вірусів та застуд і зрозумів, що рухаюсь у правильному напрямку. Кожен наступний рік мого життя підтверджував усі переваги цієї дієти.
Першою помилкою було те, що в один день я відмовився одразу від м’яса, морепродуктів і яєць. Цього не потрібно було робити так різко. Багатьох вегетаріанців спочатку переслідує голод: вони постійно хочуть їсти і часто переїдають. Це свідчить про те, що перехід відбувається неправильно. Тому тепер я рекомендую людям якийсь час вживати навіть штучні замінники м’яса, певні білки спортивного харчування, ці білки є також у соєвих продуктах. До того ж слід збільшити кількість інших білкових продуктів, особливо тих, які у майбутньому людина збирається зробити основою свого харчування. Я рекомендую легкі бобові, не горох і квасолю, а сочевицю чи маш (а взимку ще й проростки на основі бобових). А також кисломолочні продукти і білі сири (фета, сулугуні, бринза тощо), зокрема універсальний продукт – адигейський сир, білок якого легко засвоюється.
Слідами Геракла
Ключовим поняттям Аюрведи вважається «доша». В жодній мові світу термін «доша», який походить з санскриту, не має свого відповідника. Це принцип організації матерії, зокрема нашого організму, що проявляється як на тонкому, енергетичному рівні, так і у царині грубої матерії, з якої складається тіло людини. З одного боку, цей показник дає можливість зрозуміти конституцію та інші особливості кожної о людини, з іншого – певні біохімічні сполуки нашого організму, тобто прояв тонких енергій на грубому, фізичному рівні. У перекладі «доша» – це те, що затьмарює, псується чи призводить до розпаду. Коли рівновага дош порушується, вони перетворюються на сили, які стають причинами хвороб. Первинні життєві сили присутні у тілі людини у вигляді біологічних елементів, котрі на санскриті отримали назву «Вата», «Пітта» і «Капха» і ототожнюються з повітрям, вогнем, водою та землею.
Дошу повітря називають Ватою. Це принцип руху. «Вата» перекладається як «вітер» або «щось, що призводить до руху». Вата – головний управлінець у нашому організмі.
Люди з Вата-конституцією зазвичай невисокого зросту, астенічні й вирізняються певною непропорційністю тілобудови та сухістю шкіри. Вони є теплолюбними і легко замерзають, зазвичай у них завжди прохолодні стопи та кисті рук.
Коли Вата у балансі, ці люди напрочуд швидко адаптовуються навіть до найбільш несприятливих умов. Вони легкі на підйом, комунікабельні й креативні, це щирі й відкриті люди, котрі рідко ідуть на конфлікт. У навчанні все схоплюють швидко, та здобуту інформацію погано утримують у пам’яті. Це найкращі генератори ідей, але свої ідеї рідко коли втілюють у життя. Цим переважно займається Пітта.
Пітта – це доша вогню. Пітта уособлює принцип трансформації. Її функція передусім енергетична та катаболічна (розпад з вивільненням енергії). Ще одна сфера діяльності Пітти – розумове «травлення», тобто здатність людини сприймати реальність, обробляти інформацію та пізнавати сутність речей.
Піттам притаманна нормостенічна тілобудова і правильні пропорції тіла. Це найбільш енергійні люди, у всіх них є підприємницька жилка. Вони люблять творити, та їхня творчість, на відміну від мрійників-Вати, є більш прагматичною: усі свої задуми вони поспішають втілити у життя. Це логіки з чудовою пам’яттю. Люди, в котрих домінує ця доша, є хорошими адміністраторами, бізнесменами, воїнами, а також спортсменами. Коли Пітта в балансі, це проявляється в шляхетності та аристократизмі в думках, манерах і діях. Це люди із загостреним почуттям справедливості та системою принципів. Пітта цінує дружбу і стосунки, а ще вміє надихати. Це вроджені лідери, для котрих важливо бути справжніми.
Дошею води та землі є Капха – «слиз» або «те, що утримує у сукупності, зв’язує». Це принцип адаптації, росту і творення. Капха – найбільш стабільна та інертна, найбільш матеріальна доша. Вона створює і підтримує субстанції організму, утворюючи основну масу тканин, формуючи клітини. Капха відповідає за гомеостаз і регулює рух рідини в організмі людини. А також вона забезпечує емоційну рівновагу та керує такими позитивними емоціями, як любов, милосердя, скромність, терпіння і вміння прощати.
У Капхи гармонійна тілобудова. Геракл та інші герої, зображені на давньогрецьких вазах, – це яскравий приклад Капхи: добре розвинуті, пропорційні, з вираженою мускулатурою чоловіки. Жінки ж можуть похвалитися пишними формами, блискучим м’яким волоссям, матовою шкірою та великими виразними очима.
Стабільність – найкраща характеристика Капхи.
Про що розповідає пульс
Є три продукти, які в жодному разі не слід вживати незалежно від того, якого типу харчування, вегетаріанського чи м’ясоїдного, ви дотримуєтеся (або ж зробити принаймні їх вживання епізодичним). Це шкідливе тріо – біле борошно найвищого гатунку, рафінований цукор і маргарин. Я б доповнив цей список рафінованими оліями: під час рафінування використовують доволі агресивні хімічні сполуки, вживання яких у чистому вигляді може призвести навіть до летальних наслідків. До того ж, рафіновані продукти є надто складними для засвоєння. В овочах і фруктах полісахариди ідуть у комплексі з клітковиною, вітамінами та мікроелементами, які допомагають їх розщепленню і швидкому засвоєнню.
…Одного дня я зрозумів, що вегетаріанство – це також не зовсім те, чого шукав. Усе було начебто добре, та чогось бракувало. Термін «Аюрведа» був мені добре знайомим: усі, хто вивчає системи альтернативного харчування, так чи інакше наштовхуються хоча б на невеличкі порції аюрведичних знань. І я почав знайомитися з аюрведичною дієтологією, яка вивчає комбінації продуктів і смаків, різноманітні дієти, що слід використовувати за певних дисбалансів і розладів. На цьому етапі зрозумів, чого мені так бракувало у вегетаріанстві: індивідуального підходу. Це розставило усі крапки над «і»: система виявилася досконалою. Я почав навчати цього інших. Та спілкуючись з пацієнтами й відвідувачами моїх аюрведичних майстер-класів, зрозумів, що оптимізація режиму дня і харчування не вирішує усіх проблем. З пацієнтами ми за тестами визначали тип конституції, по-аюрведичному домінантні доші, і складали індивідуальну програму (пульсовою діагностикою я тоді ще не володів і, відверто кажучи, навіть побоювався її; мені здавалося чимось геть містичним, коли за пульсом відчуваєш органи і цілі системи і «бачиш» корінь хвороб, яку в медицині на тому етапі навіть найсучасніша апаратура не здатна виявити). З часом я освоїв цю діагностику і зрозумів, як вона працює.