Перемоги, мрії, надії, розчарування

У біатлоні в центрі уваги перебував насамперед дворазовий олімпійський чемпіон Сочі-2014 француз Мартен Фуркад, а також його дуель з норвежцем Йоханнесом Бьо.

А розпочалося все, так би мовити, по-олімпійські, тобто цілковитою несподіванкою. У спринті Фуркад з трьома промахами фінішував восьмим, а Бьо і того далі – 31-м з чотирма промахами. Багаторазовий чемпіон світу Арнд Пайффер з Німеччини, навпаки, відстріляв чисто, і, привізши своєму найближчому переслідувачу Міхалу Крчмару з Чехії 4,4 секунди, до срібної медалі Сочі додав омріяну золоту.
Атакувати подіум з восьмого місця в гонці переслідування для Мартена не склало труднощів. У цій гонці все вирішувала стрільба, перемогли ті спортсмени, у кого була найменша кількість помилок на вогневому рубежі – по одній. Жоден з учасників не залишився з нулем, 5-6 – середня цифра промахів у персьюті. Вітер! Мартен вирвав своє «золото»!
В індивідуальній гонці на 20 км нарешті прийшло свято і на вулицю Бьо. І хоча він не закрив дві мишені, але який був хід! Йоханнес сказав, що, перемігши на Іграх, здійснив свою найзаповітнішу мрію.
В мас-старті і змішаній естафеті француз цілком задовольнив своє самолюбство і після перемоги у цих дисциплінах став п’ятиразовим олімпійським чемпіоном.

Німкеня Лаура Дальмайєр стала першою біатлоністкою, котра виграла на одних Олімпійських іграх і спринт, і гонку переслідування. У чоловіків це зробив 16 років тому восьмиразовий олімпійський чемпіон норвежець Уле-Ейнар Бйорндален. Він же, переможець у спринті на трьох Іграх, колись сказав, що спринтерські перемоги для будь-якого гонщика особливі, їх ні з чим не порівняти. Спринт відкриває будь-які біатлонні змагання, задає їм тон. «Спринт – це квінтесенція біатлону. Ти маєш бігти, як диявол, і стріляти, як бог». Лаура і стріляла, і бігла феноменально здорово! А головною фавориткою у цій дисципліні вважали не Дальмайєр, а Анастасію Кузьміну зі Словаччини, дворазову олімпійську чемпіонку в спринті. Цікаво, що перемогу Кузьміної у Ванкувері вважали випадковістю, а в Сочі – сенсацією. В Пхьончхані від неї чекали повторення успіху, але в цій гонці не судилося. Вона взяла своє в мас-старті, а до нього «для розминки» поклала до своєї скарбнички два «срібла» - в індивідуальній гонці й гонці переслідування.

Найкращий результат на Іграх українські біатлоністи показали саме в цій дисципліні – 7-ме місце. Легше вдавалося бігти нашим і в двох інших естафетних дисциплінах: 9-те місце посіли чоловіки, 11-те – жінки. В особистих гонках з усіх інших можна виділити такі: Віта Семеренко – в спринті (14) і гонці переслідування (18), Валя Семеренко в мас-старті (19), Юлія Джима – в індивідуальній гонці (20). У чоловіків – Дмитро Підручний – в спринті (21), Артем Тищенко – в індивідуалці (29).
Українським біатлоністам не вдалося підійти до стартів в оптимальній формі. Незадовго до Ігор відновився після травми Сергій Семенов, продовжувала лікування Олена Підгрушна. І все ж уболівальники дуже сподівалися на успіх улюбленої команди. Адже Юлія Джима і Віта Семеренко нинішнього сезону кілька разів сходили на подіуми, а Валентину Семеренко вважають одним із найкращих стрілків у світі. Однак гонка за гонкою у наших ніяк не складалися. Спортсмени дуже переживали, а всі пояснення узагальнено можна звести до одного, що прозвучало в коментарі Дмитра Підручного: «Перед нами стояло завдання видати все, що ми вміємо. Важливо було справитися зі стрільбою, адже тут дуже складне стрільбище і влучати за такого вітру надзвичайно важко. До того ж неабияк холодно! Намагалися відстріляти на нуль. Коли вдавалося, коли ні. Щодо ходу, не знаю, з чим це пов'язано, але мені біглося дуже тяжко. Не міг ніяк розігрітися на трасі, хоча й дуже активно проводив розминку».
Артем Прима від усіх біатлоністів подякував українським вболівальникам: «Ми завжди налаштовуємося виступати якомога краще, але не завжди це вдається. Вірю, що вже у найближчому майбутньому у нас все вийде. Вдячні всім українським уболівальникам за підтримку. Вона дуже важлива для нас!»